У населених пунктах області спеціалістами районних державних лікарень ветеринарної медицини здійснюється робота щодо профілактики та боротьби зі сказом тварин. З початку 2023 року щеплено антирабічною вакциною 500 голів ВРХ, 41 041 голів собак та 34 554 голів котів.

У червні 2023 року область отримала 70,540 тис. доз антирабічної вакцини "Рабістар". Профілактичні щеплення проти сказу тварин проводиться відповідно до плану.

Варто зазначити, станом на 01.04.2023 року в області обліковується 107500 голів собак та 108380 голів котів.

Лікарі зазначають: протягом останніх років жителі області все активніше вакцинують як своїх домашніх улюбленців, так і тих, що вважаються безпритульними, але перебувають під опікою зооволонтерів. Свою роль у цьому відіграють, зокрема, постійні публікації на офіційному сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, які поширюються місцевими засобами масової інформації й охоплюють значну кількість громадян.

У населених пунктах проводиться роз`яснювальна робота щодо сказу тварин.

Фахівці радять господарям не очікувати на щорічну планову вакцинацію, якщо вони переймаються здоров’ям своїх вихованців, а звертатися до державних установ ветеринарної медицини. Вакцина проти сказу є безкоштовною.

Що варто знати про сказ?

Сказ - особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини. Належить до інфекційних природно-вогнищевих захворювань вірусної етіології, з ураженням центральної нервової системи. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі. В Україні це захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.

Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі, зокрема в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується у слинних залозах.

Джерелами сказу є дикі тварини переважно із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині значної концентрації вірусу (у вовків - в 90-100%, лисиць - в 80-90%, собак і кішок - в 50%).

Сказ - ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі.

У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розбиранні туш, контакті зі шкірою, забрудненою слиною.

Хворі на сказ тварини виділяють вірус зі слиною вже в останні дні інкубаційного періоду – за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду

хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності й дози, стану організму людини або тварини. Ймовірність зараження при укусах хворими собаками становить 14%, лисицями - до 30%, вовками - 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).

У людини інкубаційний період може тривати в середньому 30-90 днів, найкоротший – 7 днів. Необхідно пам’ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.

Категорично забороняється знімати шкури з тварин, у яких є підозра на захворювання.

Постраждалі від укусів та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами мають терміново звернутися за медичною допомогою до медзакладу для отримання невідкладної допомоги й вирішення питання про здійснення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.

Неохідно пам’ятати: якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

Щоб захистити себе і оточуючих від сказу:

• варто дотримуватися встановлених правил утримання домашніх тварин (собак, кішок) і щорічно в обов’язковому порядку приводити своїх улюбленців до ветеринарної лікарні за місцем проживання для проведення профілактичних щеплень проти сказу;
• у випадках змін поведінки домашньої тварини, отримання нею ушкоджень від іншої тварини, смерті без видимих на те причин необхідно обов’язково звернутися до ветеринарного фахівця для встановлення спостереження або з’ясування причини смерті тварини;
• варто нагадати дитині про необхідність інформування дорослих у випадку навіть незначних ушкоджень, завданих тваринами;
• не слід підбирати в лісі, на вулиці дику і бездоглядну тварину або знайти можливість у короткий термін показати її ветеринарному лікарю і зробити щеплення від сказу;
• не треба брати тварину «на літній сезон», щоб потім позбутися її: ви збільшуєте тим самим кількість безпритульних тварин і підвищуєте ризик виникнення сказу в околицях населених пунктів;
• не позбавляйтесь тварини, що покусала або подряпала людину. По можливості за нею має бути встановлене десятиденне спостереження;
• при появі диких тварин на особистих подвір’ях, на території населених пунктів потрібно вжити усіх запобіжних заходів для забезпечення власної безпеки і своїх близьких, оскільки здорові дикі тварини, як правило, уникають зустрічі з людиною.

Пам’ятайте: ваше здоров’я і здоров’я ваших улюбленців - у ваших руках! Дбайте про них!

Звертаємо особливу увагу: вакцинувати домашніх тварин (собак і котів) проти сказу необхідно щороку протягом всього їхнього життя!