У липні за утриманням високої температури повітря в умовах високої вологості повітря, зберігалися надзвичайно сприятливі умови  для  розвитку та поширення  грибкових захворювань рослин.

Тому, в серпні, моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

Багатоїдні шкідники. У посівах кукурудзи  та інших  товстостеблих рослин продовжиться літ, яйцекладка та відродження гусениць   стеблового кукурудзяного метелика. Велику потенційну загрозу шкідника визначає широкий  ареал його розповсюдження та здатність до накопичення значної кількості представників виду за відповідних агрокліматичних умов. Випуск трихограми – ефективний захід регулювання чисельності фітофагу.

За спекотної з низькою вологістю  погоди  відмічатиметься загибель яйцекладок шкідника. Не сприятиме жарка погода розвитку гусениць, особливо молодшого віку (оптимальними умовами для розвитку гусениць є температура +17-30⁰ С та вологість не нижче 70%). За  чисельності 1-2 екз гусениці на рослину або 6-8% заселених рослин необхідно  застосовувати  інсектициди з  діючими речовинами: дельтаметрин, лямбда – цигалотрин, хлорантраніліпрол, хлорпірифос +біфентрин, тіаклоприд+ дельтаметрин та іншими дозволеними до використання в Україні.

Наприкінці липня у посівах сільгоспкультур відмічали осередки підвищеної чисельності  і шкодочинності гусениць совки – гамми. Загроза пошкоджень рослин  залишається і у серпні. Також  повсюди проходитиме живлення гусениць ІІ покоління листогризучих совок  капустяної, бавовникової, городньої, люцернової, горохової. За  чисельності гусениць, яка перевищує  поріг шкодочинності (ЕПШ  у  посівах буряків – 1 – 2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур – 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв. м) застосовують   інсектициди  з діючою речовиною: хлорпірифос+циперметрин, альфа – циперметрин, хлорпірифос + лямбда – цигалотрин, тіаклоприд+дельтаметрин та іншими («Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні») за регламентом існуючих технологій. У посівах сої ймовірні осередки підвищеної чисельності гусениць ІІ покоління чортополохівки. За перевищення порогу шкодочинності -  1,5-2 гусениці на рослину посіви  сільськогосподарських культур обробляють препаратами рекомендованими у «Переліку …» з   діючою  речовиною:  імідаклоприд+ лямбдацигалотрин,  хлорпірифос  та інші. Обробітки краще проводити  в  найбільш уразливий період - виплодження  -  поява  гусениць другого віку, у вечірні години, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі.

Впродовж   серпня  триватиме літ  метеликів другого покоління підгризаючих совок (озима, оклична, іпсилон, інші),  відкладання ними яєць та розвиток гусениць у посівах цукрових буряків, соняшнику, овочевих культур, багаторічних травах. За сприятливих умов (тепла, помірно волога погода, квітучі рослини, як додаткове джерело живлення)  ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості підгризаючих совок.

Чисельність совок обмежують  випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь. За надпорогової чисельності гусениць молодших віків слід здійснювати обприскування посівів за регламентами існуючих технологій дозволеними  до використання  («Перелік пестицидів  і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні») інсектицидами на основі діючих речовин: альфа – циперметрин, лямбда – цигалотрин + тіаметоксам, хлорпірифос + циперметрин та інші.

 Продовжиться незначний літ лучного метелика, яйцекладка, відродження гусениць та відхід на заляльковування в грунт. В разі  утворення надпорогової чисельності гусениць лучного метелика    (ЕПШ на   рослинах  кукурудзи, соняшника,  на травах – 5-10 гусениць на кв.м;  сої, цукрових буряках – 4-5 гусениць на кв.м)   їх локалізують дозволеними інсектицидами суворо дотримуючись строків і норм витрати  препаратів з урахуванням віку гусениць. Незважаючи на  відсутність активного живлення лучного метелика  у І та ІІ поколіннях, залишається  ймовірність надпорогової чисельності  ІІІ покоління.

Розпочнуть активізуватися мишоподібні гризуни. Їх  основне розмноження  проходитиме на обочинах доріг, площах  кукурудзи, соняшника, багаторічних трав, після зернових колосових культур.

Зернові, зернобобові культури.  Жуки хлібної жужелиці (туруна), які перебували у літній діапаузі виходитимуть на поверхню ґрунту, спарюватимуться й відкладатимуть яйця, зосереджуючись в місцях втрат зерна. Надалі з появою сходів озимих зернових жужелиці мігруватимуть на посіви, де продовжуватимуть живлення.

На полях після колосових культур та на злакових бур`янах закінчуватимуть живлення хлібні жуки. Закінчать харчування і перелітатимуть у місця зимівлі хлібні клопи (шкідлива черепашка, елія гостроголова та інші).

На сходах падалиці, злакових бур’янах, а згодом на сходах озимини розвиватимуться злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, ін.), цикадки, попелиці, хлібні блішки.

Зменшить шкідливість зазначених фітофагів: дотримання сівозміни, оптимальна система удобрення, ретельна підготовка ґрунту  під зернові колосові культури.  

Через наявність у природі та рослинах зернових культур збудників хвороб (фузаріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, альтернаріозу, оливкової плісняви та інших) насіння призначене до сівби підлягає лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб та їх видовий склад, що дасть змогу вибрати протруйник відповідного спектру дії.

Протруювання проводять, як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо  перед сівбою, дотримуючись науково обґрунтованих норм витрати протруйників.

Повсюди у посівах зернової кукурудзи протягом серпня продовжуватимуть харчуватися злакові попелиці, блішки. За теплої вологої погоди рослини уражуватимуться   пухирчастою та летучою сажкою, гельмінтоспоріозом.

Рослини сої,  в період  формування  - дозрівання бобів,  продовжуватимуть пошкоджувати павутинні кліщі, попелиці, подекуди гусениці акацієвої вогнівки, лучного метелика, листогризучих совок другого покоління. За надпорогової  чисельності шкідників (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3, лучний метелик 4-5 гусениць на кв.м, тютюновий, павутинний кліщ 10% заселених рослин) проводять обприскування посівів інсектицидами з діючою речовиною:  хлорпірифос+циперметрин,  хлорпірифос+ лямбда – цигалотрин, біфентрин та інші.

 Підвищена вологість повітря  сприятиме  ураженню рослин сої  на  склеротиніоз, сіру гниль (t°С +15+20°С), альтернаріоз, аскохітоз, фузаріоз (t°С +10+25°С), пероноспороз, септоріоз (t°С +15+17°С) та  інші хвороби. Обмежує розвиток зазначених хвороб обробіток рослин рекомендованими фунгіцидами з діючими речовинами: піраклостробін+ епоксиконазол, пікоксістробін+ ципроконазол, азоксистробін+ манкоцеб,  азоксистробін+ ципроконазол, пропіконазол+ прохлораз, цимоксаніл + міклобутаніл, тебуконазол+ тіабендазол, тебуконазол+ трифлоксістробін  та іншими  згідно «Переліку …».

 За вологості насіння 35-40%, щоб обмежить поширення хвороб проводять десикацію посівів сої  за 14 днів до збирання врожаю.

У багаторічних бобових травах, зокрема насінниках, протягом серпня розмножуватимуться та пошкоджуватимуть культури  довгоносики (тихіус, апіон, бульбочкові), клопи, трипси, попелиці, товстоніжки, совки,  лучні метелики; набудуть розвитку хвороби бура плямистість, антракноз, аскохітоз, іржа.

Технічні культури. На   цукрових, кормових, столових буряках набудуть поширення хвороби: церкоспороз, рамуляріоз,  пероноспороз, борошниста роса, фомоз. Коренеплоди уражуватимуться  паршею, дуплуватістю, гнилями, передусім на запливаючих, перезволожених, ущільнених грунтах. Нестача макро- і мікроелементів живлення викликатиме хвороби  голодування. Вірусну жовтяницю    і  мозаїку  поширюватимуть  сисні шкідники (попелиці, цикадки, клопи).

Обмежує розвиток зазначених хвороб обробіток рослин  фунгіцидами з  діючими речовинами:  піраклостробін+ епоксиконазол,  карбендазим,  пікоксістробін+ ципроконазол, ципроконазол, ципроконазол+ пропіконазол, азоксистробін+ ципроконазол,  тетраконазол,  флутріафол+ карбендазим,  флутріафол,  пропіконазол, трифлоксістробін+ ципроконазол та іншими  згідно «Переліку …».

У посівах буряків триватиме шкідливість бурякової щитоноски, мінуючої мухи, попелиці,  осередково гусениць листогризучих і підгризаючих совок, личинок амарантового довгоносика.

Повсюди у посівах соняшнику триватиме розвиток  та шкідливість  геліхризової попелиці,  клопів, гусениць листогризучих совок. З хвороб за  температури повітря +20+25 ⁰ С і вологості 60-90%   матимуть поширення  біла та сіра  гнилі, пероноспороз, фомоз,  септоріоз, іржа, фомопсис, а за відсутності опадів — вертицельозне  в'янення.

За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків  обмежить розвиток хвороб  десикація    десикантами дозволеними до використання в Україні

Перед сівбою, для попередження ураження сходів озимого ріпаку, проти хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гнилі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) та комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпакові листоїди, пильщики, совки, прихованохоботники)  обов`язковим профілактичним заходом  є протруювання очищеного та відкаліброваного насіння ріпаку.

Овочеві культури. Повсюди у плантаціях картоплі пізніх строків дозрівання, томатах, баклажанах продовжать  живлення жуки і личинки колорадського жука літнього покоління. Осередково томати пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок: городньої, бавовникової, помідорної (карадрини). 

Різкі коливання денних та нічних температур,  рясні роси,  дощі різної інтенсивності  сприятимуть    розвитку на томатах  фітофторозу, макроспоріозу. За жаркої сухої погоди ймовірний розвиток верхівкової гнилі.

На капусті середніх та пізніх строків достигання триватиме активне живлення гусениць капустяної совки, біланів, молі, попелиці, білокрилки.  За різких добових перепадів температури і підвищення вологості повітря ймовірний прояв на капусті хвороб: судинного та слизового бактеріозу,  фомозу, пероноспорозу. 

Гарбузовим культурам шкодитимуть попелиці, тютюнові трипси, подекуди павутинні кліщі. За надмірної зволоженості, різких перепадів денних і нічних температур розвиватимуться пероноспороз, антракноз, бактеріоз.

Плодові  насадження.   Триватиме живлення гусениць другого покоління  яблуневої   плодожерки.  За жаркої та сухої погоди особливо шкідливими будуть  сисні шкідники: зелена яблунева, сливова обпилена, персикова, чорна вишнева попелиці, глодовий, звичайний павутинний кліщі, щитівки і несправжні щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах відбуватиметься розвиток  хвороб - парші яблуні і груші, борошнистої роси, плодової гнилі. Кісточкові сади хворітимуть на кокомікоз, клястероспоріоз.

Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки при відродженні гусениць, попелиці обробляють  в приватному секторі інсектицидами дозволеними для роздрібного продажу населенню згідно  «Переліку  …».

Слід пам`ятати – обробітки  пестицидами, проводять після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля і плодового насадження  в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години  згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».  Останній обробіток   до збору урожаю проводиться  відповідно  до регламенту  для кожного препарату.

Не менше як за дві доби, про час та місце  проведення обробітків наземними агрегатами, за три доби  авіаційним методом,  необхідно  обов`язково  попереджувати Голів ОТГ, старостів сіл і селищ, населення села та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.

Держпродспоживслужба нагадує, що при роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.