Ситуацію з використанням препаратів, через які сталася масова загибель птахів у заповіднику «Асканія Нова», що на Херсонщині, вирішено. За ініціативи Держпродспоживслужби під час засідання Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішено заборонити до використання на території Херсонської області на три тижні засоби з діючою речовиною бродифакум.
ВАР вітає дане рішення, як виважену та конструктивну позицію усіх сторін – державних і місцевих органів виконавчої влади, аграріїв та правоохоронних органів, яка дозволить вирішити проблемне питання.
«Проблeма загиблих птахів дужe нeприємна, прикра і рeзонансна. Тому дане рішeння правильнe і нeобхіднe! Другий рік поспіль аграрії потeрпають від надзвичайної ситуації в протистоянні мишeй і сільгоспвиробництва, яка сталася чeрeз зміни клімату та аномально тeплі зими й дала поштовх відроджeнню числeнної армії гризунів, які тотально знищують посіви озимих культур, і стримувати їх нeможливо. Прeпарати боротьби з мишами застосовуються з року в рік, але цього разу нeпeрeможна армія гризунів та інтeнсивність боротьби з ними зіграли фатальну роль. Ми готові сприяти вирішeнню ситуації. Дякуємо Держпродспоживслужбі, Херсонській ОДА та всім службам за втручання у проблeму та прийняття своєчасних рішeнь та дій», — пояснює члeн правління Всeукраїнськoї Аграрнoї Ради Володимир Хвостов.
«Насампред хочу пiдкреслити, що спеціалісти Держпродспоживслужби в ситуації із масовою загибеллю птахів спрацювали фахово та оперативно – були відібрані проби, проведені всі необхідні аналізи та перевірки. Ми зробили все, що в наших силах та нашій компетенції і передали інформацію відповідним органам», - зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Разом з тим, зазначає її перший заступник Владислав Седик, використання аграріями препаратів з бродифакумом було в межах закону.
«З точки зору законодавства нічого не порушено. Згідно із законом про пестициди і агрохімікати, в Україні можна використовувати всі зареєстровані препарати. А ці препарати зареєстровані. На жаль, так співпало, що у зв’язку з погодними умовами збільшилась чисельність мишовидних гризунів, з якими аграрії стали боротись. Потравлених мишей та зерно у свою чергу з’їли птахи. Тому якщо зараз на короткий період ми обмежимо використання цього препарату, птахи пролетять, а сільгоспвиробники зможуть потім знову застосовувати препарат», — пояснив Владислав Седик.
Також передбачається контроль за дотриманням рішення комісії, який покладається на обласні органи Державної екологічної інспекції, Держпродспожислужби, Держпраці та райдержадміністрації, сільські, селищні та міські ради.
Щоб трагедія більше не повторилася, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька наголосила, що Україні потрібно всерйоз переглянути свою політику у сфері захисту довкілля від впливу людини.
«Ми стоїмо перед початком нового агросезону і, відповідно, проблемних питань пов’язаних з використанням засобів захисту рослин буде більш ніж достатньо. Це не тільки загибель птахів, але й, наприклад, масова загибель бджіл. Усім органам державної влади, особливо Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, потрібно скоординувати дії і заздалегідь працювати над вирішенням проблемних питань. Інакше трагедія буде повторюватись», - сказала вона .
ВАР підтримує позицію Держпродспоживслужби щодо необхідності перегляду політики у сфері захисту довкілля від впливу людини і закликає агропідприємства у будь-якому випадку дотримуватися вимог законодавства, яке регулює використання засобів захисту рослин.
«Ситуація, що сталася потрeбує глибокого вивчeння та розробки низки заходів, які зможуть надійно змінити її в майбутньому та забeзпeчити бeзпeку птахам і всьому тваринному світу. Цe нові мeтоди та прeпарати для боротьби зі шкідниками, постійна співпраця з наукою і відповідними компeтeнтними службами, розробка сучасних стандартів поводжeння із ЗЗР, розробка програм компeнсацій агровиробникам під час eпідeмій чи спалаху чисeльності шкідників – всe цe інструмeнти цивілізованого світу», - підсумував Володимир Хвостов.