Африканська чума свиней (АЧС, або хвороба Монтгомері) - це контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно та характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що в кінцевому результаті призводить до значних економічних збитків.

Варто зазначити, що на АЧС хворіють тільки домашні і дикі свині. Люди та інші тварини не хворіють, але можуть бути переносником збудника, оскільки збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.

Характерними для хвороби є наступні клінічні ознаки:

• раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву;
• підвищення температури тіла до 40,5-42°С;
• зниження апетиту, в’ялість, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;
• синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятачка та кінцівок.

Як відбувається зараження свиней АЧС:

• шляхом безпосереднього контакту;
• через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів та обслуговуючий персонал;
• при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

Для захисту поголів’я від АЧС необхідно:

• забезпечити роботу господарства за «закритим» типом, виключити доступ до місць утримання свиней сторонніх осіб;
• дотримуватися зоогігієнічних норм та правил утримання свиней, проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
• забезпечити регулярне проведення дезінфекцій та дератизацій у місцях утримання свиней, зберігання і переробки кормів;
• не купувати свиней у місцях несанкціонованої торгівлі та без відповідних супровідних документів. Придбаних тварин реєструвати у державних ветеринарних установах;
• забезпечити повноцінне обслуговування свиней ветеринарними спеціалістами аж до забою;
• повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби про загибель свиней та не викидати трупи тварин, відходи від їх утримання і переробки на смітники, лісопосадки, узбіччя доріг;
• не використовувати для напування тварин воду із природних водойм, до яких мають доступ дикі тварини.

Держпродспоживслужба наголошує, що будь-які ознаки захворювання чи загибель свиней, слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомляти про це державні установи ветеринарної медицини за місцем проживання. Підтвердження або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Зразки біологічного/паталогічного матеріалу має відбирати лише кваліфікований фахівець. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації сприятимуть лише поширенню інфекції.

Довідково: частіше за все, при розслідуванні спалахів АЧС на території України, виявлялось, що збудник хвороби був занесений до домашніх свиней їх власником на взутті, знарядді догляду або з кормами, що були принесені з лісу.