Вузькозлатку ясеневу смарагдову вперше виявлено у Словацькій Республіці

14 липня 2026 року Центральний інститут контролю та випробування сільського господарства в Братиславі Словацької Республіки (ÚKSÚP) на своєму офіційному вебпорталі повідомив про перше підтверджене виявлення карантинного шкідника – вузькозлатки ясеневої смарагдової (далі – ясенева златка) (Agrilus planipennis) на території Словацької Республіки.

Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/1702 від 01 серпня 2019 року ясенева златка є пріоритетним для ЄС шкідником.

Департамент захисту рослин ÚKSÚP повідомив, що під час регулярного офіційного моніторингу, зосередженого на цьому пріоритетному шкіднику, 18 шт імаго ясеневої златки було виявлено у феромонній пастці.

Шкідника було виявлено в парку в селі Стреда-над-Бодрогом Кошицького краю, східної Словаччини, що межує з Україною.

Після цього виявлення ÚKSÚP, у співпраці з Національним лісовим центром Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів Словацької Республіки, розпочав проведення делімітаційного обстеження, метою якого є точне визначення ступеня поширення ясеневої златки на ураженій території та встановлення чітких меж ураженої зони.

Держпродспоживслужба звертає увагу на те, що вогнище ясеневої златки на території Словацької Республіки знаходиться приблизно на відстані 28 км від державного кордону з Україною, поблизу села Соломоново Ужгородського району Закарпатської області.

Тому, з урахуванням біологічних особливостей ясеневої златки, а також факту виявлення цього шкідника в Угорщині, Держпродспоживслужба наголошує на необхідності посилення контролю за переміщенням деревини (в першу чергу дров) ясена, проведенні обстежень/моніторингу насаджень ясена з використанням феромонних пасток та візуально, а також підвищенні обізнаності професійних операторів та широкої громадськості щодо шкодочинності та небезпеки поширення ясеневої златки.

Особливо небезпечним ризик розповсюдження ясеневої златки є для прикордонної зі Словаччиною та Угорщиною Закарпатської області, а також найближчих до неї областей: Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької.

Більше про Agrilus planipennis можна дізнатись на посиланнями: на офіційних вебпорталах Держпродспоживслужби та Глобальної бази даних ЄОКЗР.