Вузькозлатка ясенева смарагдова вперше виявлена в Європейському Союзі

30 червня 2026 року Секретаріат Європейської та середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) повідомив країни-члени ЄОЗР про перше виявлення в Угорщині карантинного шкідника – вузькозлатки ясеневої смарагдової (далі – ясенева златка) (Agrilus planipennis; Coleoptera: Buprestidae – Список EPPO A2).

В шостому номері щомісячного інформаційного бюлетеня Служби звітності ЄОЗР за 2026 рік (EPPO Reporting Service NO. 6 PARIS, 2026-06) опубліковано повідомлення за № 2026/137 про те, що Національна організація захисту рослин Угорщини (НОЗР) поінформувала Секретаріат ЄОЗР стосовно першого виявлення ясеневої златки на території її країни. Це перше повідомлення про цього шкідника в Європейському Союзі.

Повідомляється, що 09 червня 2026 року один екземпляр (імаго) ясеневої златки був спійманий на феромонну пастку, яку встановили представники Інституту лісових досліджень Шопронського університету (ERTI) у Берегшуранях (регіон Есак-Альфельд, східна Угорщина). Ідентифікацію шкідника було проведено Національною референтною лабораторією за допомогою молекулярного тесту (на основі ПЛР).

Спостереження в зоні зараження було посилено, що включає встановлення додаткових пасток та цільові обстеження рослин-господарів (Fraxinus spp.). В результаті попередніх польових спостережень за ясенями поблизу пастки, на яку було вперше спіймано ясеневу златку виявлено ознаки, що відповідають зараженню A. planipennis. Проводяться подальші дослідження для встановлення кордонів вогнища. Навколо місця виявлення встановлено демарковану зону, яка простягається до кордону з Україною, причому частина буферної зони та зони обстеження сягає сусідньої території України.

Наразі НОЗР Угорщини повідомляє, що в країні впроваджується Національний план дій у надзвичайних ситуаціях щодо A. planipennis.

Статус ясеневої златки в Угорщині офіційно оголошено таким: тимчасовий, вимагає застосування невідкладних заходів, знаходиться під наглядом.

Держпродспоживслужба звертає увагу на те, що вогнище ясеневої златки в Угорщині знаходиться в безпосередній близькості до  Державного кордону з Україною в межах Закарпатської області (близько 1,6 км від Прикордонного пункту пропуску Лужанка – Берегшурань).

Зважаючи на свої біологічні особливості, імаго ясеневої златки може самостійно пролітати в середньому 1,3  км на день, а деякі особини понад 7 км на день в пошуках рослини-господаря. Хоча більшість імаго златок розповсюджуються на відстань 500 – 1000 м від кормового (материнського) дерева, є наукові дані про те, що цей шкідник (за сприятливих умов) може за рік розповсюджуватись на відстань 20 – 40 км.

Тому, необхідно посилити контроль за переміщенням деревини (в першу чергу дров) ясена, проводити обстеження насаджень ясена з використанням феромонних пасток та візуально, підвищувати обізнаність професійних операторів та широкої громадськості щодо шкодочинності та небезпеки поширення ясеневої златки.

Особливо це стосується прикордонної з Угорщиною Закарпатської області, а також найближчих до неї областей: Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької.

Більше про Agrilus planipennis можна дізнатись на посиланням.