На початку другої декади березня спостерігалась відносно тепла з опадами погода. Середня температура повітря становила 1,5° морозу. Максимальна температура повітря підвищувалась до 13° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 16° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 2,6° морозу, поверхня ґрунту охолоджувалась до 3° морозу. Сума опадів склала 7 мм. Відновлення вегетації озимих зернових культур виявлено в останні дні І декади березня. Під час найбільшого похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3см) знижувалась до 1º морозу і була незагрозлива для рослин озимих культур. Розрахункова критична температура вимерзання для озимини у фазі кущіння становила 11,1º морозу, у фазі 3-й лист - 9,1º морозу, у фазі проростання та сходи - 8,1º морозу.

На посівах озимих культур виявлено слабке живлення гусениць озимої совки та личинок хлібної жужелиці. Масове відновлення живлення шкідників очікується найближчим часом за утримання теплої погоди і надалі. Погодно-кліматичні умови І та початку ІІ декад березня сприяли слабкому розвитку борошнистої роси, септоріозу та кореневих гнилей на тих площах посівів озимої пшениці, де хвороби були виявлені ще з осені:

• борошнистою росою уражено 20% обстежених площ, у середньому – 1,5% рослин, максимально - 3% (на крайових смугах);
• кореневі гнилі виявлені на 7% обстежених площ, уражено у середньому 0,5% рослин, максимально - 1%;
• септоріозом уражено 18% обстежених площ, у середньому - 1% рослин, максимально - 2%, розвиток хвороби - 1%.

У теплі сонячні дні на посівах озимого ріпаку виявлена поява імаго хрестоцвітих блішок та ріпакового стеблового прихованохоботника. Через мінливу погоду чисельність їх поки що незначна, але за теплої погоди прогнозується їх масова поява та шкодочинність. Землекористувачі повідомлені про початок виходу шкідників озимих культур на посіви та розвиток хвороб на озимині, також надані необхідні рекомендації щодо захисту посівів у разі необхідності.

При обстеженні сільсьгосподарських угідь виявлено незначне збільшення житлових нір гризунів. Заселено 31% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність мишоподібних гризунів - 1 кол./га з 1,3 житлової нори, максимально - 2 колонії з 4 житловими норами (біля лісосмуг). Заселено 34% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність - 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 3 колонії з 4 житловими норами (на крайових смугах). На посівах багаторічних трав середня чисельність шкідників становила 1 кол./га з 2 житловими норами, максимально – 4 кол. з 6 житловими норами. На неорних землях середня чисельність шкідників складає 2 кол./га з 2,5 житлової нори, максимально – 4 кол. з 6 житловими норами.