Сергій Ткачук: протидія фальсифікату молочної продукції потребує спільних дій держави та бізнесу

Фальсифікована продукція, порушення вимог до безпечності та якості, відсутність документів про походження товару — проблеми, які потребують не лише оперативного реагування, а й системних рішень на рівні держави та бізнесу.

На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук під час пресконференції «Чесні правила для молочного ринку: спільні кроки держави та бізнесу», яка організована Об’єднанням "Спілка молочних підприємств України".

Захід об’єднав представників Держпродспоживслужби, Об’єднання «Спілка молочних підприємств України», Верховної Ради України та молочного бізнесу. Серед ключових питань — протидія обігу фальсифікованої продукції, державний контроль, робота лабораторій, експлуатаційні дозволи та ветеринарний прикордонний контроль продукції тваринного походження.

Однією з основних тем стали результати кампанії Спілки молочних підприємств України з дослідження зразків молочної продукції, яка проводилася у декілька етапів.

На ринку «Столичний» у жовтні 2025 року відібрали 4 зразки вершкового масла та 4 зразки вершкового сиру. Серед встановлених невідповідностей — прострочені терміни придатності, відсутність назви виробника та адреси виробничих потужностей, порушення вимог до маркування.

У березні 2026 року було відібрано 9 зразків твердого сиру та 7 зразків вершкового масла. Результати досліджень засвідчили:

• 7 із 9 зразків сиру виявилися фальсифікованими;

• 5 із 7 зразків масла — фальсифікованими;

• у 5 зразках сиру та 4 зразках масла виявлено підвищений вміст транс-ізомерів жирних кислот;

• у 4 зразках масла — бактерії групи кишкової палички.

Серпневі відбори знову виявили проблеми. Близько двох третин дослідженої в межах цих відборів продукції не відповідали окремим показникам безпечності та якості та/або встановленим вимогам.

Зокрема, на Волинській оптовій базі серед 8 зразків вершкового масла виявили три зразки з ознаками контрафакту та п'ять — із простроченими термінами придатності. Відібраний продукт під назвою «сметана» виявився молоковмісним сметанним продуктом.

«Ці результати не дають підстав оцінювати весь молочний ринок України. Але вони чітко показують, де є ризики і на що держава повинна реагувати.  Під час позапланових перевірок виявлено ще одна важлива проблема — відсутність простежуваності. У низці випадків у продавців були відсутні документи, за якими можна встановити походження товару. Тобто неможливо підтвердити, хто виробив продукцію, від кого її отримав продавець та яким шляхом вона потрапила до місця реалізації», — наголосив Сергій Ткачук.

Одним із важливих кроків стало відновлення можливостей для проведення позапланових заходів державного контролю і відповідні зміни у 2026 році розширили можливості реагування органів державного контролю на звернення щодо можливих порушень.

Змінюються і правила маркування. З 1 жовтня 2026 року втрачають чинність окремі спрощення, які діяли в умовах воєнного стану та стосувалися маркування харчових продуктів і кормів.

Водночас залишаються питання, які потребують подальшого законодавчого врегулювання. Серед пропозицій, озвучених представниками молочного ринку, — закріплення на законодавчому рівні понять «фальсифікація» та «продуктове шахрайство», визначення видів фальсифікації, посилення відповідальності за продуктове шахрайство та імпорту молочної продукції як гуманітарна допомога на кордоні, а також удосконалення механізмів щодо експлуатаційних дозволів підприємств, які фактично припинили виробничу діяльність.

Держпродспоживслужба продовжуватиме взаємодію з профільними асоціаціями, виробниками та іншими органами державної влади для вдосконалення механізмів державного контролю та протидії обігу фальсифікованої продукції.