Ризик-орієнтований нагляд за ГЕ ВРХ: фахівці відпрацювали практичні алгоритми

За експортними можливостями України стоїть щоденна робота фахівців на підприємствах, у територіальних органах Держпродспоживслужби та лабораторіях. Від злагодженості кожної ланки залежить, наскільки повними й переконливими будуть дані про державний нагляд за губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ).

29–30 жовтня 2026 року в Тернополі відбувся практичний семінар «Ризик-орієнтований нагляд за губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби: від оцінки ризиків до практичних алгоритмів дій та професійної взаємодії». До роботи долучилися фахівці головних управлінь та уповноважених лабораторій Держпродспоживслужби й експерти європейського проєкту EU4SaferFood.

Учасники розглянули результати останньої щорічної оцінки ризиків занесення та поширення ГЕ ВРХ в Україні, а також міжнародні підходи до нагляду. Окрему увагу приділили якості роботи на кожному етапі: від визначення категорій тварин, які підлягають дослідженню, до отримання лабораторного результату та належного реагування.

Практична частина семінару охопила відбір діагностичного матеріалу на забійному підприємстві, оформлення супровідних документів і відпрацювання алгоритмів взаємодії між установами.

«Міжнародне визнання ґрунтується на доказах, яким можна довіряти. Тому важливо, щоб кожен етап нагляду — від відбору зразків до лабораторного результату й реагування — був чітким і узгодженим. Саме щоденна робота фахівців дає змогу сформувати таку доказову базу», — зазначив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян.

Україна працює над підготовкою матеріалів для міжнародного експертного оцінювання з метою отримання офіційного визнання статусу країни з контрольованим ризиком щодо ГЕ ВРХ. Переконливі, перевірені дані про ефективність нагляду важливі для міжнародної довіри та можуть посилити позиції України у торгівлі, зокрема створити передумови для ширшого доступу української яловичини на зовнішні ринки.