Серед населення, яке проживає у басейнах річки Дніпро та його притоків значно поширений опісторхоз.
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України протягом 2022 року в Україні зареєстровано 211 випадків захворювання людей на опісторхоз, 5 з яких – в Черкаській області. Значні осередки опісторхозу зареєстровані також в Чернігівській, Сумській та Полтавській областях.
Зараження людей опісторхозом відбувається при вживанні в їжу малосолоної, слабо просмаженої, мало провареної річкової риби, яка заражена метацеркаріями (личинковою стадією) опісторхозу.
Лабораторними дослідженнями риби, яка реалізується в несанкціонованих місцях торгівлі, встановлена наявність метацеркаріїв опісторхозу у 15-25 % річкової риби, виловленої у природних водоймах України.
Опісторхоз – хронічне паразитарне захворювання, яке характеризується переважним ураженням печінки та підшлункової залози. Якщо не лікуватись, ці паразити живуть до 30 років! При великому скупченні опісторхів жовчні ходи забиваються ними – і з’являється жовтяниця. Протягом усього свого довгого життя паразити виділяють токсини, які можуть спричинити рак або цироз печінки.
Збудником опісторхозу є гельмінт Opistorchis tenuicoles, який паразитує в організмі основних хазяїв, якими є: людина, коти, собаки, лисиці, песці та ін. Передача інвазії відбувається за участю риб родини коропових (в’язь, лин, тарань, єлець, сазан, лящ, жерех, червонопірка, пескар, подуст, густера).
Міжнародним агентством з вивченню раку, збудник опісторхозу віднесено до групи канцерогенів номер один для людини. Лікування опісторхозу є складною проблемою. Людина, заражена опісторхами, зберігає здатність до повторних інвазій протягом усього життя. Причому кожна наступна інвазія погіршує загальний стан організму та ускладнює перебіг захворювання.
Клінічні прояви опісторхозу дуже різноманітні та залежать від фази захворювання. У гострій фазі, яка триває до 3-х тижнів, у хворих підвищується температура тіла, з’являються слабкість, болі у м’язах, суглобах, животі, нудота, висипи та ін. У період хронічного перебігу – з’являються головний біль, запаморочення, болі у правому підребер’ї, нудота, блювота, жовтяниця, безсоння, дратівливість, зниження апетиту. Тривалий час (10-20 років) паразит може перебувати в організмі остаточного хазяїна, а захворювання протікати роками з періодами загострення хвороби. Оскільки усі клінічні прояви хвороби є неспецифічними, діагноз підтверджується лише на підставі копрологічних досліджень біоматеріалу (фекалій) та серологічного дослідження крові.
Опісторхоз важко і тривало лікується. Значно легше запобігти хворобі, ніж її лікувати.
Як уникнути зараження: