На місцевих ринках та в торговельних мережах Одеського регіону розпочався продаж сезонних кавунів. Цього року кавуни їдуть до нас з Казахстану, Азербайджану, Молдови, Туреччини та Греції. Фахівці Головного управління проводять відповідні фітосанітарні процедури до вантажів з кавунами та слідкують за тим, щоб до реалізації не були допущені харчові продукти рослинного походження через підвищений вміст нітратів. Від початку липня 2023 року завдяки контролю з боку Держпродспоживслужби на ринках області таких продуктів не допущено до продажу у кількості 3 859 кг, з них динь – 1 400 кг, кавунів – 1 795 кг.

Довідково. Кавун (Citrullus vulgaris) – дивовижний дар природи. Вперше кавуни з'явилися на півдні Африки. Але тоді, 6 тис. років тому, це була п'ятисантиметрова ягідка, гірка, тверда, як волоський горіх, і викликала печію. Цукру в ній було в три рази менше, ніж у сучасному кавуні. Води теж менше, зате в ньому були жири і крохмаль (у сучасних кавунах їх немає). Та й вибір не вражав – всього шість сортів.

Докази вирощування кавунів відомі з часів Стародавнього Єгипту. На той час кавун почав набувати червонуватого кольору та втратив в своєму складі речовини, що надавали йому гіркуватого смаку. В Англії перші кавуни з’явилися лише в 1629 році, але в природній умовах росли погано, їх вирощували в теплицях.

Про перші кавуни на території України є дві теорії. Згідно першої теорії в ХІІІ-ХVI столітті до України вперше кавуни завезли татари. Згідно другої – кавуни привезли купці з Індії в VIII-X столітті в часи активної торгівлі з Київською Русю. Але про цю ягоду майже не знали. До середини XVII століття кавуни ввозилися з Африки, такі ласощі могли дозволити собі лише найбагатші. Перші кавуни були посіяні 11 листопада 1660 року. Тоді кавуни перестали імпортувати з-за кордону, їх почали подавати під час палацових ансамблів вимоченими в цукровому сиропі. Лише в ХІХ сторіччі кавун став доступним для простих громадян. 

Кілька порад щодо кавунів:

• Небезпечно купувати баштанні з пошкодженою шкіркою, вм’ятинами, підгнилі або розрізані. Бактерії швидко розмножуються на солодкій поверхні пошкодженого плоду, тому у разі вживання такого кавуна можливі шлунково-кишкові розлади.
• Дозрівання кавунів і динь зазвичай прискорюють за допомогою нітратовмісних препаратів. Визначити «на око» нітрати неможливо, можна лише за допомогою лабораторних досліджень. Допустимий рівень вмісту нітратів у кавунах – 60 мг/кг.

Фахівці радять купувати кавуни в серпні, тоді є майже 100% гарантії, що вони будуть без шкідливих речовин, адже кавуни й так достигають за допомогою сонця. Але найбільш надійний метод визначити безпечний кавун чи диню – пристрій, який вимірює вміст нітратів – нітрометр.

Як обрати кавун?

• Беріть плоди середнього розміру, від трьох до семи кілограмів. Стиглий кавун легший, ніж зелений, і не тоне у воді.
• Пляма, якою кавун торкався землі, має бути жовтого, а не білого кольору.
• Обирати кавун варто і на слух: коли плід достигає, у нього всередині з'являються порожнечі, і їх можна почути, постукавши – якщо звук дзвінкий, то кавун стиглий.