Напередодні Всесвітнього дня захисту прав споживачів у Кропивницькій міській раді відбулася зустріч з представниками торгівлі щодо особливостей гарантійного ремонту складно побутової техніки під час дії воєнного стану та дотримання вимог маркування текстильних виробів. Начальник відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Лілія Буднікова звернула увагу на збільшення кількості скарг споживачів на суб’єктів господарювання, які намагаються збільшити терміни гарантійного обслуговування до тридцяти і більше днів, посилаючись на дію воєнного стану в Україні. Зокрема, магазин відправляє споживача в сервісний центр, де йому повідомляють про неможливість безкоштовного і своєчасного гарантійного ремонту через відсутність запчастин тощо.

Однак варто пам’ятати, що вимоги законодавства щодо здійснення гарантійного обслуговування не змінюються, в тому числі і на період воєнного стану. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець повинен усунути недоліки товару протягом 14 днів з дати пред’явлення вимоги споживачем. Зазначений строк може бути збільшений лише за згодою сторін.

Закон передбачає єдиний випадок відмови в гарантійному ремонті – порушення споживачем правил експлуатації товару або його зберігання. Але цей факт має довести сторона, до якої споживач пред’явив вимогу про безоплатне усунення недоліків.

Начальник відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Сергій Горовой наголосив, що при розміщенні на ринку текстильного виробу, виробник, дистриб’ютор або імпортер текстильної продукції повинні забезпечити його правильне маркування. Зокрема етикетка чи позначка має бути стійкою, легко читабельною, помітною, доступною і, у випадку етикетки, надійно прикріпленою. При цьому не допускаються скорочення (за винятком коду обробки або якщо відповідні скорочення містяться у міжнародних стандартах).

Тільки текстильні вироби, що складаються винятково з одного виду волокон, можна позначати як «100 %», «чистий» або «весь». Якщо виріб складається з двох або більше текстильних компонентів різного складу волокон, етикетки повинні бути з позначенням складу волокон кожного з компонентів.

Присутність нетекстильних часток тваринного походження слід позначати в маркуванні як «Містить нетекстильні частки тваринного походження». Для текстильних виробів, склад волокон яких важко визначити, можуть бути застосовані формулювання «змішані волокна» або «невизначений склад волокон».

Додатково Сергій Горовой звернув увагу на те, що особлива увага приділяється мові маркування. Адже маркування вітчизняних та імпортованих текстильних виробів, що вводяться в обіг, обов’язково здійснюється українською мовою.