Звільнена правобережна частина Херсонщини сьогодні потерпає від регулярних ворожих обстрілів та дронових атак. Російські окупанти створюють реальну загрозу всьому живому. Особливо прицільно вони ведуть вогонь по цивільних об’єктах: житлових будинках, лікарнях, школах та дитсадках. Але захисту від армії РФ нині потребують не лише люди, а й тварини: домашні та з дикої фауни.
Про те, як працює в умовах війни у прифронтовій зоні Херсонська районна державна лікарня ветеринарної медицини – структурний підрозділ Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області – розповідає газеті «Новий день» її начальник Павло ЛУЦЕНКО.
– Думається, далеко не кожному з нас відомо про те, що нині в такий грізний час ваші лікарі виявляють турботу про життя тварин…
– Скажу більше. Вони не просто піклуються про їхнє життя, а й про здоров’я. Це виходить з головного завдання, що стоїть перед нашим ветеринарним закладом – не допустити виникнення захворювань в районі, спільних для людей і тварин. Таких, скажімо, як сказ, лейкоз, бруцельоз та інші. Тому ми регулярно проводимо дослідження та щеплення домашніх тварин щодо цих та інших захворювань, щоб люди вживали, зокрема, нормальне молоко та м’ясо. Бо що таке, наприклад, лейкоз? Це рак крові – заразне захворювання. Або сибірська язва? І те й інше небезпечні для людини.
– Як виглядала лікарня одразу після деокупації?
– Розграбованою і пошкодженою (зруйновано дах, вибито вікна). Окупанти викрали у нас майно та автомобілі. Тепер за підтримки головного управління відновлюємо нашу службу. Найцінніше для нас те, що зберігся кістяк лікарів. Ніхто не виїхав, хоча у багатьох ворожими обстрілами зруйновано житло. Тепер спеціалісти винаймають квартири. Лікарі залишились відданими своїй професії. Ризикуючи життям, вони допомагають людям і тваринам.
– Якою була епізоотична ситуація в районі після його звільнення?
– Дуже складною. Тоді досить часто траплялися випадки нападів диких тварин (лисиць, зокрема) на домашніх собак і навіть на людей. Воно й зрозуміло чому: 9 місяців щепленням тварин ніхто не займався. Російським військовим було не до того. Тож зробити все швидко і якісно належало працівникам нашої ветлікарні.
Особливо ж ситуація в районі ускладнилася після знищення армією РФ Каховської ГЕС. Доводилося обстежувати всі затоплені й підтоплені території на предмет виявлення й утилізації трупів тварин та дезінфекції місць, щоб унеможливити виникнення масових захворювань, насамперед сибірки.
На даний момент усі небезпечні території повністю оброблені, щепленнями забезпечені всі домашні тварини. Тепер навіть при контакті з представниками дикої фауни вони не захворіють. Нині ж за кожним населеним пунктом району закріплено дільничного лікаря. Тож коли такий контакт трапляється, він виїздить на місце, обстежує покусану тварину, звіряється зі списком вакцинованих та у разі потреби щеплює її і здійснює нагляд.
– А коли, наприклад, лисиця напала на людину і покусала її?
– Тоді потерпіла особа звертається до медзакладу. Звідти повідомляють нам, ми приїжджаємо і виконуємо всі необхідні заходи, аби убезпечити виникнення спалаху масового захворювання. Але таких випадків у нас нині трапляється вкрай мало. Так, якщо в перші місяці після деокупації району було зафіксовано 14 випадків захворювання на сказ, то цього року станом на сьогодні лише 2.
– Павле Валентиновичу, а як впливає на вашу роботу процес розмінування територій?
– Це дуже складне питання. І вплинути на нього ми, на жаль, аж ніяк не можемо. Тому вакцинація тварин дикої фауни, що проводиться нині по всій Україні, у нас просто неможлива. Це має негативний вплив на їх захворюваність. Але в даному випадку за рахунок щеплення домашніх тварин ми створюємо заслін подальшому розповсюдженню сказу.
– Люди часто скаржаться до редакції на наявність у населених пунктах великої кількості бродячих собак. Вони створюють реальну загрозу…
– Така проблема справді існує. Але це питання належить до компетенції військових адміністрацій на місцях. Вони мають подбати про відкриття притулків для бездомних собак та котів. Наш обов’язок – оглядати тварин у притулках, виявляти в них ознаки захворювання на сказ та проводити щеплення. Вакциною ми забезпечені і щеплення тварин проводимо по селах безкоштовно. Тільки цього року в районі вакциновано близько 10 тисяч собак і котів. Ще понад 600 тварин стерилізовано.
Зазначу, що велику допомогу притулкам надають благодійні фонди. Зокрема, у Чорнобаївці. Тут проводять стерилізацію тварин, а ми здійснюємо їх щеплення.
Чи були випадки нападу бродячих собак на людей? Були, і навіть укусів. Але траплялося подібне і в мирний час. Хоча тепер таких випадків фіксується більше. Але завдяки тому, що наші лікарі проводять регулярні щеплення тварин, покусана собакою чи котом людина не захворіє.
– Що сьогодні для спеціалістів лікарні є найбільшим викликом?
– Доступ до населених пунктів, перешкоджають ворожі обстріли та дронові атаки. Особливо у прибережній зоні. Третій рік наші лікарі працюють у надзвичайно складній безпековій ситуації. Проводять регулярні обстеження тварин і птиці на предмет раннього виявлення захворювань та вжиття відповідних заходів.
В таких умовах лікарня надає людям увесь спектр ветеринарних послуг. Зокрема, ветеринарні документи для реалізації на ринках домашньої продукції. Проводимо лікувальну роботу та ідентифікацію тварин, щоб люди могли отримати дотацію, видаємо міжнародні паспорти на собак та котів, ветеринарні свідоцтва, щоб громадяни могли отримати міжнародні сертифікати на них тощо. Як і в мирний час. Зрозуміло, не так швидко, але стовідсотково всі звернення відпрацьовуються.
– Дякую, Павле Валентиновичу, за змістовні відповіді. Безпечної роботи Вам і вашим лікарям!