У третій декаді вересня та на початку першої декади жовтня спостерігалась малохмарна суха погода. Максимальна температура повітря підвищувалась до 28,7° тепла, поверхня ґрунту прогрівалась до 44° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 7° тепла, поверхня ґрунту охолоджувалась до 5º тепла.
Опадів протягом звітного періоду не відмічено. Агрометеорологічні умови декади для проведення с/г робіт були сприятливі.
Триває масовий літ та відкладання яєць злакових мух. Заселено 37% обстежених площ посівів озимої пшениці. На 10 п.с. нараховано у середньому 6 екз. шведської, 5 екз. чорної пшеничної та 4 екз. гессенської мух. Найближчими днями очікується відродження та шкодочинність личинок.
Цикадками заселено 100% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність на 10 п.с. складала 1 екз., максимально – 2 екз. Пошкоджено у середньому 1%, максимально - 2% рослин у слабкому ступені.
Личинки хлібної жужелиці виявлені на 7% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність личинок - 0,2 екз./м², максимально – 2. За віковим складом личинки І віку складають 67%, ІІ – 35%.
Клоп шкідлива черепашка. Заселено 65% обстежених лісосмуг. Середня чисельність складає 0,2 екз./м2, максимально - 4.
Борошниста роса на посівах озимої пшениці. Уражено 14% обстежених площ, у середньому - 1% рослин, розвиток хвороби – 1%.
Септоріоз. Уражено 6% обстежених площ посівів озимої пшениці, у середньому – 0,5% рослин. Розвиток хвороби – 0,5%.
Несправжні гусениці ріпакового пильщика заселили 50% обстежених площ посівів озимого ріпаку та 2,5% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл., максимально – 3 екз. За віковим складом несправжні гусениці ІІІ віку складають 70%, ІУ – 30%.
Завершується живлення гусениць ріпакового білана на 37% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 гус./рослину, максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин. За віковим складом гусениці ІУ віку становлять 85%, У - 15%.
Завершується відкладання яєць ріпаковим листоїдом, які й залишаться на зимівлю. Заселено 28% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність імаго - 0,1 екз./м², яйцекладок - 0,2 екз./м². Пошкоджено 1% рослин у слабкому ступені.
Гусениці капустяної молі перебувають у залялькованому стані.
Попелиці шкодять на 44% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність – 1 кол./росл. при заселенні 2,5% рослин.
Хрестоцвіті блішки. Заселені всі обстежені площі за середньої чисельності 0,3 екз./м2, максимально – 2. Пошкоджено близько 3,5% рослин, максимально – 8% у слабкому ступені.
Пероноспороз. На посівах озимого ріпаку хворобою уражено 17% обстежених площ, у середньому - 0,5% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.
Білою та сірою гнилями уражено 5% обстежених площ, близько 1% кошиків (біля лісосмуг), розвиток хвороби – 1%.
Хворобою бактеріоз та фузаріоз на кукурудзі уражено 17% обстежених площ, у середньому - 2% качанів, максимально – 4%. Розвиток хвороби – 2%.
Летюча сажка на кукурудзі. Уражено 3% обстежених площ, у середньому - 0,1% рослин. Розвиток хвороби – 3%.
Пухирчаста сажка виявлена на 15% обстежених площ посівів кукурудзи, уражено 0,2% рослин. Розвиток хвороби – 5%.
Завершується живлення гусениць лучного метелика ІІІ покоління на крайових смугах посівів. Заселено 100% обстежених площ посівів багаторічних трав та 22% площ озимого ріпаку, пошкоджено у середньому 1% рослин озимого ріпаку та 2,5% рослин багаторічних трав за середньої чисельності 1 гус./росл. Гусениці ІУ віку становлять 60%, У – 40%.
Гусениці бавовникової совки ІІІ покоління шкодять на посівах озимого ріпаку та пізньостиглих гібридах кукурудзи. Заселено 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку та 6% площ кукурудзи за середньої чисельності 1 гус./росл. при заселенні 1% рослин. За віковим складом гусениці ІУ віку становлять 75%, У- 25%.
Гусениці озимої совки ІІ покоління шкодять на посівах озимого ріпаку та озимої пшениці. Заселено 27% обстежених площ посівів, середня чисельність – 0,3гус./м². За віковим складом гусениці ІІІ віку складають 82%, ІУ- 18%.
Завершилось відкладання яєць саранових у місцях резервації (неорні землі, балки, толоки). Середня чисельність ворочків – 0,7 вор./м², максимально – 3.
Утримання теплої для цього періоду погоди сприяє успішній підготовці шкідників саду до зимівлі.
На даний час гусениці яблуневої плодожерки перебувають у місцях зимівлі - під відсталою корою дерев, у тріщинах штамбу та скелетних гілок, сховищах плодів, під рослинними залишками. За попередніми даними осінніх обстежень, шкідником заселено 45% дерев за середньої чисельності 3,5 гус./дер., максимально – 5.
Сливова плодожерка. За попередніми даними осінніх обстежень, шкідником заселено 18% дерев за середньої чисельності 4 гус./дер., максимально – 6.
Каліфорнійська щитівка ІІ покоління. Заселено 31% дерев, середня чисельність складає 0,2 екз./погон.м гілки, максимально – 1. На зимівлю залишаться личинки І та ІІ віку.
Гусениці білана жилкуватого та золотогуза ІІ віку продовжують утворення зимових гнізд. Заселено 2% дерев, за попередніми даними осінніх обстежень, середня чисельність складає 1 гніздо/дерево, максимально – 2.
Поодинока чисельність зеленої яблуневої попелиці свідчить про закінчення відкладання яєць. Шкідником заселено 92% дерев. Середня чисельність яйцекладок, за попередніми даними осінніх обстежень, складає 4,3 яйц./п.м г., максимально -5.
За попередніми даними осінніх обстежень, середня чисельність червоного кліща складає 4,2 яйц/п.м.г., максимально - 5 та бурого - 0,3 яйц./п.м гілки. Завершується відкладання яєць, які залишаться на зимівлю. Заселено 82% дерев червоним плодовим кліщем та 17% дерев – бурим кліщем.
Глодовий плодовий кліщ. За попередніми даними осінніх обстежень, середня чисельність шкідника складає 0,3 екз./м², максимально – 1 при заселенні 6% дерев.
Вишнева муха. За попередніми даними осінніх обстежень, заселено 13% приствольних кіл черешневих дерев, середня чисельність шкідника складає 2,5 лял./м², максимально – 4.
Триває активне заселення посівів озимої пшениці та озимого ріпаку мишоподібними гризунами. Заселено 26% обстежених площ, середня чисельність складає 1 кол./га з 1 житловою норою, максимально 1 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).
На багаторічних травах заселено 100% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідників - 1 кол./га з 1,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 2 житловими норами.
На неорних землях мишоподібні гризуни виявлені на всіх обстежених площах, середня чисельність колоній складала 1 кол./га з 1,5 житлової нори, максимально - 2 кол. з 4 житловими норами.