Агрокліматичні умови звітного періоду не сприяли розвитку та розповсюдженню мишоподібних гризунів у посівах сільськогосподарських культур. У Закарпатській, Київській та Миколаївській областях в результаті затоплення нір талими водами, спостерігається загибель гризунів від 14-22 до 60-85%. Однак, в усіх областях у посівах озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких жилих нір до 3 жилих колоній на гектарі, в степових - 0,5-4. У місцях резервацій, багаторічних травах та неугіддях обліковують 2-5, осередково 6 жилих колоній на гектар (багаторічні трави, Рівненська обл.). Інтенсивність подальшого розвитку та поширення, а також рівень шкідливості гризунів будуть визначатися насамперед, погодними умовами та ефективністю винищувальних заходів.

Аналізом рослин озимої пшениці, ячменю, відібраних монолітів виявлено запас збудників борошнистої роси, кореневих гнилей, септоріозу, гельмінтоспоріозу, озимого ріпаку – фомозому, переноспорозу. За відновлення вегетації відбуватиметься зараження рослин вищезгаданими хворобами.

Повсюди триває відбір зразків посівного матеріалу та його фітоекспертиза на виявлення фітопатогенних збудників. За результатами проведених аналізів насіння у Вінницькій, Київській, Полтавській областях встановлено, що насіння ярих зернових культур та сої заражене альтернаріозом, аскохітозом, бактеріозом, фузаріозом, пліснявінням, подекуди антракнозом і церкоспорозом у межах 1-22, макс. 29%. Потрібне обов’язкове оздоровлення посівного матеріалу навесні шляхом протруювання його препаратами відповідного спектра дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.

У Волинській області аналіз насіння ярих культур на заселеність амбарними шкідниками показав слабке заселення пшениці, ярого ячменю та вівса кліщами.

У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав.