У Степу, Лісостепу та західному Поліссі в посівах озимини, розміщеної після стерньових попередників, у допороговій чисельності (0,3-2 екз. на кв.м) триває живлення личинок хлібної жужелиці та озимої совки, де ними пошкоджено біля 3% рослин. На сходах ярого ячменю у Кіровоградській області відмічають крайове заселення піщаним мідляком. У теплі сонячні днів у південних, центральних, подекуди західних областях країни триває літ злакових мух, заселення посівів цикадками, попелицями, хлібними блішками, п’явицями. Ними пошкоджено 2-5% рослин озимих зернових.

Враховуючи, що личинки жужелиці можуть шкодити до кінця квітня, захисні заходи рекомендується проводити у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності жужелиці (ЕПШ понад 3-4 і більше личинок на кв.м) та інших фітофагів через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.

У степових областях відмічають підняття клопа шкідливої черепашки на поверхню лісової підстилки. Надалі за температури 13°С на поверхні листяної підстилки клопи активізуються, а за середньодобової температури повітря 16-17°С протягом 3-4 днів відбуватиметься переліт фітофага на посіви. 

Скрізь у посівах озимих зернових колосових культур 2-10, макс. 25% (гельмінтоспоріоз, Київська обл.) рослин охоплено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, осередково бурою листковою іржею, кореневими гнилями. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів для оздоровлення озимих зернових культур здійснювати з огляду на спектр захисної їх дії та переважаючі хвороби.

В усіх агрокліматичних зонах рослини озимого ріпаку в допороговій чисельності заселяють хрестоцвіті блішки, прихованохоботники (хрестоцвітий, великий ріпаковий та чорний, подекуди насіннєвий), якими пошкоджено 2-10% рослин. У південних областях триває вихід ріпакового квіткоїда та листкоїда.

1,5-7, макс. 17% рослин культури уражено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом та бактеріозом кореня. За появи вищевказаних хвороб проводять оздоровлення посівів дозволеними до використання препаратами. Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) захищають через обробки інсектицидами.

У Степу сходи гороху заселяють бульбочкові довгоносики, піщаний мідляк, які в допороговій чисельності пошкодили до 2% рослин культури у слабкому ступені. Багаторічні бобові трави повсюди заселяють бульбочкові, листкові (фітономус), інші довгоносики та клопи, які пошкодили 2-22% рослин конюшини, люцерни. У Київській, Полтавській, Чернігівській областях на старих бурячищах триває масовий вихід звичайного бурякового довгоносика.

У садах скрізь триває вихід і живлення садових довгоносиків, у Степу відроджуються личинки кліщів та попелиць. У господарствах завершують санітарні обрізки та проводять ранньовесняне обприскування дерев проти зимуючих стадій шкідників і хвороб.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.