Значне зниження та різке коливання температури повітря в нічні та денні години, подекуди приморозки на поверхні ґрунту, негативно впливали на розвиток та поширення сисних шкідників (злакові попелиці, цикадки). Їх виявляли на 1-5, макс.15% (Київська, Херсонська обл.) сходів зернових колосових культур. Скрізь посіви заселяють шведські, чорна пшенична, гессенська мухи, у сонячні дні триває їх літ та відкладання яєць. У Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях личинками злакових мух пошкоджено 1-5% рослин. На 10-31% обстежених площ хлібними блішками пошкоджено 5-12% рослин.

У посівах озимої пшениці, які розміщені після стерньових попередників, триває відродження та живлення личинок хлібного туруна (жужелиці) та гусениць

озимої совки, які за середньої чисельності 0,2-1, осередково на забур’янених полях 2-3 екз. на кв.м пошкодили 2-5% рослин. У Львівській області у посівах озимої пшениці відмічено прояв бурої листкової іржі та борошнистої роси, у Житомирській - кореневої гнилі.

У посівах озимих зернових культури проти личинок туруна у фази сходи - 3-й листок за чисельності 1-2, на початку кущення 2-3 і більше та 2-3 екз. на кв.м гусениць озимої совки проводять крайові або суцільні обробки посівів інсектицидами за регламентами існуючих технологій. Проти хвороб за необхідності у фазу кущіння рослини оздоровлюють рекомендованими препаратами.

У незібраних посівах зернової кукурудзи на качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз (2-7%), бактеріоз (1-4%), подекуди сіра гниль. Пухирчастою та летючою сажками уражено 1-8% рослин. Для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими пліснявими грибами рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.

5-38% обстежених посівів озимого ріпаку заселені хрестоцвітими блішками. За чисельності 2-6 екз. на кв.м вони пошкодили 3-8, осередково           10-18% (Запорізька, Хмельницька обл.) рослин. За чисельності 0,8-2 екз. на рослину несправжніми гусеницями ріпакового пильщика пошкоджено 2-8, подекуди 15-21% (Волинська, Запорізька, Черкаська обл.) рослин у слабкому та середньому ступенях. Також у посівах культури відмічається шкідливість гусениць ріпакового білана, озимої та листогризучих совок, личинок дротяників, травневого хруща, листоїда, де ними пошкоджено 2-10% рослин. У західних областях білокрилкою заселено 6% рослин ріпаку. На 1-10% рослин культури уражено альтернаріозом, пероноспорозом, борошнистою росою, фомозом, білою плямистістю.

Через сприятливі погодні умови та достатню кормову базу повсюди створилися передумови зростання щільності популяції мишоподібних гризунів, міграція яких на посіви озимих культур спостерігається повсюди. На 3-17% обстежених площ на гектарі озимих ріпаку, подекуди 5-13% площ пшениці нараховується від поодиноких нір до 1-2 жилих колоній. У багаторічних травах, неорних землях, полях після кукурудзи, соняшнику, овочевих культур обліковують 1-4, макс. 6 (Волинська, Донецька обл.), в осередках Київської області 10 колоній гризунів на гектар (неорні землі та багаторічні трави). Повсюди в господарствах приступили до захисних заходів проти мишоподібних гризунів.

У степових областях на незораних після збирання врожаю полях зростає кількість курганчикової миші, яка зеленої маси майже не споживає, а харчується насінними кормами із культурних та диких злаків. Так на 1 га нараховується 1-2 курганчики (Миколаївська, Одеська обл.).

Надалі загроза пошкодження озимих культур та багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів. У разі виявлення 3-5 жилих колоній на гектарі використовують отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.