В усіх агрокліматичних зонах у посівах зернової кукурудзи на 1-12%, подекуди 17-21% рослин пошкоджено стебловим (кукурудзяним) метеликом. Скрізь на 5-20, макс. 38-50% (Київська, Львівська обл.) кукурудзи розвиваються попелиці, 2-38% рослин блішки та трипси, осередково у на 4% рослин гусениці лучного метелика (Донецька, Кіровоградська, Одеська обл.). Павутинним кліщем заселено 18-40% рослин. У Степу, Лісостепу та Закарпатській області гусеницями бавовникової совки і совки-гамма пошкоджено на 2-7, макс. 15% (Запорізька, Миколаївська обл.) кукурудзи за чисельності 1-3 гусениця на кожну. У Закарпатській і Тернопільській областях відмічають літ західного кукурудзяного жука. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками, або 6-8% рослин з гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків, посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.
В усіх зонах вирощування кукурудзи гельмінтоспоріозом охоплено 3-31% рослин (нижній ярус листя Київська обл.), розвиток пухирчастої і летючої сажок, іржі має місце на 1-6% рослин.
У посівах сої, продовжується розвиток павутинного кліща (3-15, макс. 35% рослин Київська та Херсонська обл.), попелиць, трипсів (2-19, макс.50% рослин Запорізька обл.), переважно у Степу гусениць акацієвої вогнівки (2-14% рослин) та скрізь листогризучих совок (від 2 до 23% рослин). Скрізь на сої відбувається наростання розвитку альтернаріозу (2-6% рослин), аскохітозу та пероноспорозу (5-15, макс. 40%), іржі та септоріозу (3-18%). Подекуди у Лісостепу було уражено фузаріозом (2-6%) та бактеріальним опіком 3-15% рослин. Жовтою та зморшкуватою мозаїкою у Київській, Полтавській, Чернівецькій, Черкаській областях уражено 3-7% культури. Сою слід захищати від вищезгаданих шкідників та хвороб дозволеними препаратами у відповідності з санітарними вимогами.
Скрізь на 1-12% рослин цукрових буряків харчуються листкова бурякова попелиця, бурякові щитоноски, клопи, мінуюча муха, листогризучі совки, амарантовий стеблоїд. У Лісостепу та Поліссі внаслідок перепаду денних та нічних температур 2-15% рослини цукрових буряків хворіють на церкоспороз, фомоз, альтернаріоз, борошнисту росу, рамуляріоз осередково жовтяницю та хвороби голодування на 2-5% рослин (Київська та Хмельницька обл.).
Найпоширенішими з шкідників соняшника залишаються попелиці на 5-25, макс. 35-50% (Донецька, Запорізька обл.) рослин, трипси, кліщі й травоїдні клопи на 2-10% рослин. Скрізь вогнівкою пошкоджено 5-18% (Запорізька обл.) рослин. Шкодять гусениці листогризучих совок, подекуди саранові, в Степу - соняшникові шипоноска та вусач. У Степу, Лісостепу та Поліссі 1-4% рослин соняшнику охоплено білою і сірою гнилями, іржею 4-8, макс. 45% рослин, септоріозом 3-24%, пероноспорозом 3-15, альтернаріозом та фомозом 5-25% рослин. У Миколаївській області виявляли чорну плямистість на 14%, в Одеській – фомопсис на 4% рослин. В Тернопільській області виявляли вертицильозне в’янення до 3% рослин. У Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській областях на 4-20% рослин паратизує соняшниковий вовчок.
На плантаціях томатів, баштанних культур суха спекотна погода сприяє розвитку та шкідливості сисних комах (попелиць, трипсів, павутинного кліща). На пасльонових культурах повсюди розвивається фітофтороз (2-10, макс. 25% рослин), альтернаріоз (3-10% рослин, на томатах верхівкова гниль (до 9% плодів), чорна бактеріальна плямистість та вірусні хвороби на 1-5% рослин у Закрпатській, Полтавській, Херсонській, Чернівецькій областях. Скрізь на капусті посилилась шкідливість хрестоцвітих блішок, триває відкладання яєць, відродження та живлення гусениць капустяної молі, біланів, листогризучих совок на 3-8, макс. 30% (Чернівецька обл.) рослин. У Волинській, Львівській, Рівненській та Тернопільській областях відмічають шкідливість білокрилки на 5-25% капусти. Разом з тим, дія високих температурних показників значно зменшила інтенсивність подальшого розвитку хвороб (окрім вірусних на пасльонових) овочевих культур. Судинним і слизистим бактеріозом уражено до 5% капусти.
В плодових насадженнях на деревах пізніх сортів дозрівання відмічається розвиток яблуневої плодожерки, плодових кліщів, зеленої яблуневої попелиці. У виноградниках відмічається розвиток виноградного зудня та інших кліщів, розвиток мілдью, оїдіуму, у Закарпатській області чорної гнилі стримується погодними умовами. Від спекотної погоди листя багаторічних насаджень втрачає тургор і передчасно опадає.
В лісостепових та степових, подекуди поліських областях гусениці бавовникової совки, люцернової, совки-гамма та інші живляться у посівах кукурудзи (пошкоджено 4-15% рослин), соняшнику (від 2 до 20% рослин), сої та цукрових буряків (3-5% рослин), томатах та інших овочах (3-15% рослин).
У крайових смугах посівів сої, соняшнику, кукурудзи, багаторічних травах триває розвиток гусениць лучного метелика другого покоління, які живляться в допороговій чисельності. Аномально високі температури та низька вологість повітря негативно впливають на розвиток фітофага (всихають яйцекладки та частина відроджених гусениць), що зменшує вірогідність значних пошкоджень сільськогосподарських посівів. У Житомирській області в прикрайових смугах посівів сої виявлено осередок льоту метеликів та відродження гусениць на 1% рослин.
Стерню озимих культур у Тернопільській області заселяють мишоподібні гризуни за чисельності 2,4 жилих колоній на гектар.
В ареалі розвитку саранових в неугіддях, біля зрошувальних каналів, в заплавах річок відмічається масове окрилення комах. У неугіддях, пасовищах, незораних землях Степу розвиваються нестадні види сарани за чисельності 0,9-7, макс. 15 екз. на кв.м (личинки старших віків Київська, Миколаївська обл.). У резерваціях Донецької, Луганської, Запорізької, Одеської, Херсонської областей обліковують 0,5-1 екз. на кв.м італійського пруса. Збільшення чисельності шкідників та утворення куліг не відмічали.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.