У Степу, подекуди Лісостепу та Поліссі личинки хлібної жужелиці за чисельності  0,5-3 екз. на кв.м пошкодили 1-4% рослин на 3-20% обстежених площ. У Миколаївській області біля 10% личинок припинили живлення. У теплі сонячні дні спостерігається літ злакових мух (чорна пшенична, гессенська), крайові смуги озимини заселяють хлібні блішки, відроджуються личинки злакових попелиць. В лісосмугах Херсонської області в місцях зимівлі відмічається пробудження клопа-шкідливої черепашки. В Степу, південному Лісостепу відбувається живлення гусениць старших віків озимої совки, які чисельністю 0,5-1 екз. на кв.м пошкодили 1% рослин, в інших областях продовжується переміщення шкідника у верхній шар ґрунту. В осередках личинок хлібного туруна за чисельності понад 3-4 екз. на кв.м рекомендується проводити обприскування дозволеними препаратами.

Повсюди на 3-66% посівів озимих зернових культур, 0,5-12% рослин уражено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею. У Поліссі 1-3% рослин озимого ячменю уражено ринхоспоріозом. Ранньовесняне боронування посівів в поперек рядків, прикореневе підживлення азотними та іншими добривами з додаванням мікроелементів та регуляторів росту оздоровлюватимуть посіви. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів для необхідно здійснювати з огляду на спектр захисної їх дії та переважаючі хвороби.

Посіви озимого ріпаку з настанням тепла осередково в Запорізькій, Миколаївській Одеській, Тернопільській та інший областях заселяють ріпаковий листкоїд, стеблові прихованохоботники, у Вінницькій, Кіровоградській областях - хрестоцвіті блішки, квіткоїд. У крайових смугах полів відмічено піщаного мідляка (Миколаївська обл.).            2-9% рослин культури (минулорічне листя) охоплено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом (Львівська, Хмельницька обл.). Бактеріозом коренів, сніговою плісеню в осередках Київської, Чернівецької областей уражено 2-6% рослин. Стан посівів озимого ріпаку поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. За встановлення жаркої сухої погоди та чисельності хрестоцвітих блішок понад 3-5 екз. на кв.м посіви рекомендовано обприскувати дозволеними до використання інсектицидами.

У відростаючих багаторічних травах спостерігається початок виходу і живлення бульбочкових довгоносиків та піщаного мідяка, які за чисельності 1-3 екз. на кв.м та 0,5-1 екз. на кв.м відповідно пошкодили до 2% рослин. У теплі дні відмічали літ ріпакового та капустяного біланів, подекуди чортополохівки (Черкаська обл.). На бурячищах відбувається поодинокий вихід звичайного бурякового довгоносика та бурякової крихітки. На чагарниках біля узбіччя доріг відмічено початок відродження бурякової попелиці.

На яблунях у Вінницькій, Черкаській та інших областях розпочався вихід і живлення сірого брунькового довгоносика. В плодових садах, під час набрякання бруньок, за температури не нижче 4°С для знищення личинок щитівок, яєць кліщів, попелиць, інших шкідників дерева обмивають дозволеними препаратами.

Повсюди на озимих культурах обліковують 0,5-2, осередково до 4 жилих колоній на гектарі мишоподібних гризунів. У багаторічних травах, садах, неугіддях, узбіччях доріг враховується 1-5 жилих колоній на гектарі. Для попередження пошкодження посівів озимини необхідно постійно стежити за розвитком та розселенням гризунів, і за потреби проводити затруєння нір дозволеними родентицидами, дотримуючись санітарних вимог.

В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.