У Степу, південному та центральному, подекуди в північному Лісостепу в посівах озимих, осередково ярих зернових культур продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Відбувається масове відродження та прискорений розвиток личинок фітофага. Ними за середньої чисельності 0,3-1 екз. на кв.м заселено та пошкоджено 2-10% рослин. Переважають личинки І і ІІ віків. У степових та лісостепових областях у посівах озимих та ярих зернових колосових відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, інші фітофаги, які пошкодили 2-35% рослин.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки слід проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок

Повсюди добре розвинені високопродуктивні посіви озимих і ярих колосових культур доцільно оздоровити від борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, якими уражено 3-25, макс. 40-48% (гельмінтоспоріоз - Київська, Кіровоградська обл.) рослин. За наростання розвитку хвороб листя, а також у разі загрози одночасного розвитку хвороб колоса (фузаріоз, септоріоз) під час цвітіння – початку формування зерна посіви обприскують дозволеними фунгіцидами.

Горох на 3-15% рослин скрізь заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця і трипс. На 6% рослин культури виявлено розвиток кореневих гнилей, аскохітозу, іржі. У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, з хвороб – бура плямистість. 1-5% рослини сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк. 3-5% рослин сої охоплено септоріозом, пероноспорозом, бактеріозом.

У всіх бурякосійних областях триває пошкодження цукрових буряків звичайним буряковим та сірим довгоносиками, за щільності 0,1-0,6 екз. на кв.м ними пошкоджено у слабкому та середньому ступенях 2-7, осередково з країв поля до 27% рослин (Київська обл.). Також 1-15% рослини цукрових буряків пошкодили бурякові блішки, подекуди щитоноски, попелиці, піщаний мідляк. Посіви від фітофагів захищають дозволеними до використання інсектицидами. Коренеїдом уражено 2-5% рослин, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.

У посівах озимого ріпаку на 2-18, макс. 32% рослин триває шкідливість ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих клопів, блішок, прихованохоботників, осередково капустяної стручкової галиці, ріпакового пильщика. 4-20% рослин хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, білу плямистість, бактеріоз. Рослинам ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, яких за надпорогової чисельності знешкоджують дозволеними до використання препаратами.

На 2-15, макс. 20% рослин соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий та грунтоживучі шкідники, у господарствах Вінницької та Херсонської областей почалось заселення посівів геліхризовою попелицею. Пероноспорозом та фомозом уражено до 6% рослин.

В неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах степових та лісостепових областей виплоджуються личинки саранових (нестадні види – кобилки, коники, ін., стадні – італійський прус). Переважають личинки першого-другого віків, чисельністю 0,5-3 екз. на кв.м. Погодні умови цьогорічної весни створюють передумови зростання чисельності та значних пошкоджень рослин у посівах сільськогосподарських культур. Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м           10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса дозволеними до використання інсектицидами. Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок, відроджуються та шкодять їх гусениці. В Степу та Лісостепу відмічається літ стеблового (кукурудзяного) метелика.

Картоплю, томати масово заселяють імаго та відроджуються личинки колорадського жука, якими пошкоджено 6-35% кущів. Капусту на 1-15% рослин заселяють і пошкоджують совки, білани, капустяна міль, попелиця. Цибулю пошкоджують личинки цибулевої мухи.

У степових та лісостепових (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська) областях триває літ лучного метелика, відкладання ним яєць та відродження гусениць у південних областях. Інтенсивність льоту 1-3 екз. на 10 кроків. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.

Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків у Івано-Франківській області. На 1 кв.м нараховується 0,5, макс. 3 екз., пошкоджено 2-6% рослин овочевих культур в індивідуальних селянських господарствах (Долинського, Калуського, Тисменицького районів).

У садах розвиваються та шкодять гусениць яблуневої та східної плодожерок. Личинки яблуневого та сливового пильщиків пошкодили2-10% плодів. В насадженнях вишні та черешні шкодять личинки вишневої мухи. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових. Захищають насадження відразу після цвітіння сумішами дозволених пестицидів.

У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, павутинні кліщі, з хвороб мілдью, оїдіум. У Закарпатській області на листках винограду розвиваються чорна гниль та чорна плямистість. Захист проводять рекомендованими препаратами.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.