Скрізь у посівах озимих зернових колосових культурах призупинилось розселення хлібних блішок, п’явиць, злакових попелиць та інших спеціалізованих фітофагів, які мляво живились та пошкодили 2-15 (Миколаївська (блішки), Чернівецька обл.), макс. 30% рослин (п’явиці, Київська обл.). Вищевказані фітофаги на сходах ярих зернових пошкодили 1-8% рослин. Захисні заходи проти фітофагів рекомендується проводити шляхом обприскування крайових смуг або всуціль посівів за перевищення ЕПШ (хлібних блішок 30-50, жуків п’явиць 10-30 на кв.м, злакових мух 40-50 екз. на 100 п.с.) рекомендованими інсектицидами.

У степових, подекуди лісостепових областях під час звітного періоду агрокліматичні умови (дощ, мокрий сніг та зниження температури повітря) стримували переліт клопа шкідливої черепашки на посіви озимини. Масовий переліт у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).

Повсюди на 3-50% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею та ринхоспоріозом уражено 1-16, осередково 20-34% (септоріоз) рослин у господарствах Київської, Миколаївської та Черкаської областей. Високопродуктивні посіви під час виходу рослин у трубку оздоровлюють фунгіцидами відповідного спектру дії.

Скрізь 1-7% рослин гороху пошкодили бульбочковий довгоносик, осередково піщаний мідяк, південний сірий довгоносик. Багаторічним травам завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, насіннєїди, клопи сліпняки та піщаний мідяк. Із хвороб на люцерні виявлено розвиток бурої плямистості.

Посіви озимого ріпаку заселяють, переважно з країв полів, капустяний стебловий та великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, ріпакові листкоїд та квіткоїд, якими пошкоджено 1-11, осередково 21% рослин (Черкаська, Чернівецька обл.). Комплексом хвороб уражено 1-9% рослин переноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів. У господарствах, за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів – 1-2 жуки на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування дозволеними до використання препаратами.

Ярий ріпак почали заселяти хрестоцвіті блішки, які в крайових смугах пошкодили 2-30% рослин, чорною ніжкою уражено 1% сходів (Київська обл.). У Вінницькій та Одеській областях на сходах соняшника південним сірим довгоносиком та піщаним мідляком пошкоджено 1-3% рослин.

В зв'язку з прохолодною та часом дощовою погодою вихід звичайного бурякового довгоносика на бурячищах був поодинокий, довгоносики в чисельності 0,1-0,5 екз. на кв.м. знаходяться під грудочками землі та під поверхнею ґрунту (Київська, Черкаська обл.). За сприятливих погодних умов, що прогнозуються в кінці квітня, можна очікувати інтенсивний вихід довгоносиків на поверхню бурячищ та їх піший хід. У Кіровоградській, Черкаській областях на присадибних ділянках відмічено поодинокий вихід колорадського жука, де ним заселено 3% рослин ранньої картоплі.

В садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд). Уповільнилось відродження сисних шкідників (кліщі, яблунева зелена попелиця, медяниця). У Вінницькій, Закарпатській, Луганській, Тернопільській областях оленкою волохатою заселено 12-20% дерев із середньою чисельністю 1-5 імаго на дерево. На персику проявилась кучерявість листків, осередково на абрикосі – моніліоз (Закарпатська, Херсонська обл.), яблуні – борошниста роса. Через утримання впродовж кількох днів весняних заморозків частина загартованих рослин втратила стійкість до холодів. Зниження температури повітря до -5°C може стати критичним, особливо для квітучих плодових кісточкових. Захищають плодові насадження у фазах набрякання – розпускання бруньок інсектицидами з додаванням препаратів проти хвороб.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.