Агрокліматичні умови звітного періоду негативно впливають на розвиток і шкідливість гідрофільних фітофагів та збудників хвороб основних сільськогосподарських культур.

У посівах зернової кукурудзи, повсюди на 5-56, осередково 75% (Київська обл.) обстежених площ, 1-12, макс. до 16% (Вінницька, Луганська обл.) рослин та 1-5% качанів заселено та пошкоджено гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика, 1-5, макс 10% (Одеська обл.) качанів гусеницями бавовникової совки. Скрізь у посівах культури сільськогосподарських підприємств та індивідуальних господарств гельмінтоспоріозом охоплено 2-8, макс. 12-15% (Волинська, Закарпатська, Київська, Тернопільська, Черкаська обл.) рослин, пухирчастою сажкою - 0,2-4, летучою, на сприйнятливих гібридах, 1-2% рослин (Кіровоградська, Черкаська обл.). У південних районах Київської області на 8-10% рослин виявлено бактеріоз.

Перед посівом очищене та каліброване насіння озимого ріпаку проти комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпакові листкоїд, квіткоїд, пильщик, совки, прихованохоботники, інші) та хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гниллі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) необхідно обробити протруйниками інсектицидно-фунгіцидної дії. Такий прийом дає можливість надійно захистити культуру в найбільш критичний період росту (проростки насіння, сходи) від комплексу шкідників і хвороб. Він є ефективнішим і екологічно безпечнішим порівняно з обприскуванням. Важливою перевагою токсикації є те, що вона здатна надійно захищати рослини від шкідливих організмів впродовж 1-1,5 місяця незалежно від погодних умов. Обробка насіння менш небезпечна для корисної ентомофауни і навколишнього середовища в цілому.

Повсюди на рослинах соняшника в допороговій чисельності розвиваються та шкодять геліхризова попелиця, трипси, клопи, павутинний кліщ, гусениці листогризучих совок, осередково стеблового (кукурудзяного) метелика. Ними пошкоджено 5-16, макс. 25-30% (попелиці, Київська, Тернопільська, Херсонська обл.) рослин. Переважно в південних областях у стеблах культури розвиваються личинки соняшникової шипоноски, які за чисельності 1-3 екз. на стебло пошкодили 2-4, макс. до 10% рослин (Запорізька обл.), осередково паразитує вовчок. Дозріваюче насіння соняшнику пошкоджує гусінь соняшникової вогнівки, якою заселено 1-10% кошиків за чисельності 1-2 екз. на кожний.

На 4-46% обстежених площ, 1-14% рослин уражені пероноспорозом, альтернаріозом, септоріозом. Білою та сірою гниллю (стеблова та кошикова форми) у Вінницькій, Кіровоградській, Сумській та Чернівецькій областях охоплено 1-3, макс. 7% рослин. Більш інтенсивнішого поширення набув фомоз, яким уражено 2-12, вогнищами у господарствах Миколаївської області 25-90% рослин. Осередково у господарствах Волинської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Харківської областей іржею на 5-16% обстежених площ охоплено 2-8% рослин. У господарствах Одеської (2% площ, 3% рослин) та Рівненської (29% площ, 4-8% рослин) областей рослини уражені фомопсисом.

У посівах цукрових буряків триває шкідливість бурякової листкової попелиці, гусениць совки-гамми, личинок бурякової мінуючої мухи (ІІ покоління), якими пошкоджено 2-15% рослин у слабкому та середньому ступенях. У господарствах Київської області погодні умови сприяли поширенню бурякової кореневої попелиці, яку виявляли на 7-12% коренів. Ураженість культури церкоспорозом, фомозом, рамуляріозом, борошнистою росою сягає 1-11, осередково 15% рослин за незначного розвитку. Осередково у господарствах Тернопільської області, через незадовільні ґрунтові умови (перезволоження чи пересушування, різкі зміни вологозабезпеченості рослин), на 0,9-2% коренеплодів, переважно гібриди іноземної селекції, відмічають кореневу гниль.

У посівах сої триває розвиток павутинного кліща, попелиці, клопів, трипсів, якими пошкоджено 4-15% рослин. Гусеницями листогризучих совок (бавовникова, совка-гамма), акацієвої вогнівки пошкоджено 2-15% рослин. Повсюди аскохітозом, церкоспорозом, пероноспорозом, бактеріальним опіком, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом охоплено 4-16% рослин. Комплекс шкідників (довгоносики, листкоїди, попелиці, клопи, насіннєїди) продовжують пошкоджувати поукісні посіви багаторічних бобових трав. Конюшина та люцерна хворіють на буру плямистість.

На плантаціях капусти пізніх строків дозрівання, томатів, баштанних культур суха спекотна погода сприяє розвитку та шкідливості сисних комах, зокрема трипсів, павутинного кліща. Триває літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць капустяної молі, біланів, совок.

У плодових насадженнях, на деревах пізніх сортів дозрівання, триває розвиток та шкідливість яблуневої плодожерки, плодових кліщів, зеленої яблуневої попелиці; плоди уражені паршею, плодовою гниллю.

В незахищених плантаціях винограду дозріваючому врожаю істотних пошкоджень завдають виноградний зудень, звичайний павутинний кліщ, гусениці гронової листокрутки другого покоління, із хвороб – мілдью, оїдіумум, у господарствах Закарпатської області чорна гниль. Захищаючи  плодові та виноградні насадження необхідно враховувати «періоду очікування».

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.