Черкащина: актуальні питання епізоотичної ситуації та ідентифікації тварин обговорили під час виїзної наради у Золотоноші

2 вересня 2025 року у приміщенні Золотоніської районної військової адміністрації відбулася виїзна нарада для представників агропідприємств та органів місцевого самоврядування Золотоніського району. Захід ініційований Департаментом агропромислового розвитку Черкаської ОДА. Основною темою стали актуальні виклики у сфері агропромислового комплексу та ветеринарної безпеки.

Заступник начальника управління — начальник відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Віктор Маламуж поінформував учасників про епізоотичну ситуацію в регіоні. Він відзначив, що випадків особливо небезпечних хвороб (сибірка, африканська чума свиней, високопатогенний грип птиці, ящур) серед свійських та диких тварин не зафіксовано. Водночас по лейкозу ВРХ виявлялись позитивні результати: вилучено 90 голів із господарств, які проходять оздоровлення. Туберкульоз жодного разу не підтвердився. У птахівництві ситуація стабільна: проведено понад 3 тисячі лабораторних досліджень серед свійських і диких птахів.

Особливої уваги потребує сказ тварин. З початку року в області опрацьовано 135 підозр і підтверджено 71 випадок: 35 собак (серед них 4 безпритульні), 22 коти (6 безпритульних), 3 голови великої рогатої худоби та 11 лисиць. З профілактичною метою навесні проведено кампанію з пероральної імунізації диких тварин, під час якої розповсюджено 369 848 доз вакцини на території площею майже 15 тисяч км². Крім того, щеплено проти сказу близько 1 тисячі голів сільськогосподарських тварин і понад 78 тисяч собак і котів. Нині вже розпочато підготовку до осінньої кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин.

Окремо Віктор Маламуж зупинився на питанні ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин, яка є важливим елементом державного контролю у сфері ветеринарної медицини та продовольчої безпеки. Ідентифікація дає змогу контролювати переміщення тварин, вести племінний облік, проводити своєчасні ветеринарно-санітарні заходи та забезпечувати простежуваність продукції тваринного походження.

В Україні, відповідно до законодавства, ідентифікації підлягають велика рогата худоба, свині, вівці, кози та коні. Основними засобами ідентифікації є:

• бірки на вуха з унікальним номером;
• паспорти тварин;
• записи в Єдиному державному реєстрі тварин.

Для великої рогатої худоби обов’язковим документом є паспорт, який видається після реєстрації теляти. Для коней – племінні та ідентифікаційні документи з описом масті та прикмет. Для свиней, овець та кіз ведеться індивідуальний чи груповий облік.

Завдяки системі ідентифікації:

• забезпечується можливість швидкого реагування при виникненні спалахів інфекційних захворювань;
• контролюється дотримання правил переміщення тварин між господарствами та областями;
• попередження нелегальної торгівлі;
• підвищується рівень довіри до української продукції тваринництва на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Підсумовуючи, Віктор Маламуж наголосив, що стабільність епізоотичної ситуації в регіоні залежить від спільної відповідальності державних органів, аграріїв та власників тварин. Серед пріоритетних завдань залишаються посилення державного ветеринарного контролю, продовження комплексу протиепізоотичних заходів, удосконалення системи моніторингу та підвищення обізнаності власників тварин щодо профілактики захворювань. Він також підкреслив, що ідентифікація сільськогосподарських тварин є важливим інструментом державного контролю у сфері ветеринарної медицини та тваринництва. Її належна організація забезпечує своєчасне реагування на епізоотичні загрози, гарантує безпечність харчових продуктів та сприяє зміцненню конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку.