Як швидко держава реагує на спалах небезпечної хвороби? Відповідь залежить не лише від роботи окремої служби, а й від того, наскільки ефективно взаємодіють усі, хто стоїть на захисті здоров’я людей і тварин.
Саме розвиток такої взаємодії став головною темою круглого столу, який зібрав представників Держпродспоживслужби, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Бюро ВООЗ в Україні та експертів міжнародного проєкту «Досягнення цілей та підтримка епідемічного контролю (EpiC) в Україні». У центрі обговорення — практичне впровадження підходу «Єдине здоров’я» (One Health), що об’єднує ветеринарну медицину, громадське здоров’я та міжнародну співпрацю в єдину систему реагування на біологічні загрози.
Серед ключових тем — готовність України до реагування на випадки пташиного грипу, удосконалення міжсекторальної координації, сучасні підходи до профілактики сказу, результати міжсекторальних навчань із реагування на зоонозні захворювання, а також епідеміологічний нагляд за особливо небезпечними інфекціями.
«Сучасні виклики потребують не лише професійних рішень, а й максимальної взаємодії між усіма службами. Наше завдання — побудувати систему, у якій інформація передається без затримок, рішення приймаються спільно, а кожна інституція розуміє свою роль. Це дозволяє не просто реагувати на біологічні загрози, а ефективно їх попереджати. Саме так працює принцип “Єдине здоров'я”, який сьогодні стає стандартом державної політики», — підкреслив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян.
«Здоров’я людей і тварин та стан довкілля — тісно пов’язані, тому реагування на біологічні загрози має бути спільним. Центр громадського здоров'я має в цьому процесі чітку роль: забезпечити епідеміологічний нагляд, вчасно оцінити ризики для населення та скоординувати відповідь усіх залучених служб. Коли ветеринарна медицина й громадське здоров’я працюють в одній парадигмі, ми виявляємо загрозу раніше — до того, як вона масштабується і стає проблемою для людей. Саме це і є практичним втіленням підходу “Єдине здоров’я”», — зазначила заступниця Генерального директора Центру громадського здоров’я Тетяна Орабіна.
Окремий блок був присвячений практичним аспектам співпраці. Держпродспоживслужба представила оновлені підходи до контролю пташиного грипу в Україні на 2026–2027 роки та алгоритми взаємодії для забезпечення доконтактної антирабічної допомоги спеціалістам ветеринарної медицини. Своєю чергою, Центр громадського здоров'я презентував сучасні підходи до оцінки ризиків пандемічного та зоонозного грипу, стандарт медичної допомоги при сказі та систему епідеміологічного нагляду за лептоспірозом, сибіркою й іншими особливо небезпечними інфекціями.
Сьогодні саме така модель співпраці є основою сучасної системи біобезпеки. Держпродспоживслужба забезпечує ветеринарний нагляд, моніторинг здоров'я тварин та реагування на епізоотичні загрози, тоді як Центр громадського здоров'я координує епідеміологічний нагляд, оцінює ризики для населення та організовує заходи громадського здоров'я. Лише спільна робота цих систем дозволяє оперативно запобігати поширенню небезпечних інфекцій.
За результатами круглого столу сторони підтвердили готовність і надалі розвивати партнерство, удосконалювати механізми обміну інформацією, проводити спільні навчання та впроваджувати міжнародні практики у сфері профілактики й реагування на зоонозні захворювання.
Такий формат співпраці є важливим кроком до побудови сучасної системи біобезпеки, де профілактика, обмін даними та міжвідомча координація працюють як єдиний механізм захисту країни.
Довідково: Захід відбувся в межах проєкту «Модернізація епіднагляду у сфері громадського здоров'я України» (MISUPH), який реалізується Центром громадського здоров'я МОЗ України в межах програми EU4Health за фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.