В прагненні до здорового способу життя українці приділяють значну увагу здоровому харчуванню. «Рослинне м'ясо» і «рослинне молоко» – нові тренди в гастрономічних уподобаннях великої кількості людей. До Держпродспоживслужби періодично надходять звернення з питаннями стосовно відповідності складу таких продуктів їх назві і чи не є їх обіг та виробництво введенням в оману споживачів.

Для початку, давайте розберемося з термінами, що визначені Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів":

• продукти рослинного походження - гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, призначені для споживання людиною;
• харчовий продукт тваринного походження - молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною;
• новітній харчовий продукт чи інгредієнт - харчовий продукт чи інгредієнт, який суттєво відрізняється від звичайних харчових продуктів або інгредієнтів, що присутні на ринку, який повинен бути оцінений з точки зору його впливу на здоров’я споживача.

Цим же законом визначено, що державну реєстрацію та ведення державних реєстрів новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв, а також затверджує показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів здійснює центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ).

Реалізація новітніх харчових продуктів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього закону, забороняється.

Також варто врахувати, що Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" визначено, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту. На маркуванні обов’язково має бути вказаний склад продукту, для можливості здійснення свідомого вибору споживачем.