Користуючись громадським транспортом або таксі і сплачуючи вартість даної послуги, пасажири мають всі права, визначені Законом України «Про захист прав споживачів», а саме:

• захист своїх прав державою;
• належну якість продукції та обслуговування;
• безпеку продукції;
• необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, та її виконавця відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
• відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок використання зазначеної послуги;
• звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
• об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Крім того, відповідно до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, пасажири мають право:

• на безпечне і високоякісне перевезення;
• висувати вимоги до автомобільного перевізника щодо виконання ним умов договору перевезення;
• перевозити тварин у встановленому законодавством порядку;
• перевозити безоплатно одну одиницю багажу в разі поїздки на маршруті міського або приміського сполучення за умови, що його розміри не перевищують 100 х 50 х 30 сантиметрів, вагою до 20 кілограмів;
• гарантовано перевозити дві одиниці багажу з оплатою згідно з тарифом за кожну з них та безоплатно перевозити одну одиницю ручної поклажі у салоні транспортного засобу в разі поїздки на маршруті міжміського або міжнародного сполучення;
• безоплатно перевозити ручну поклажу в кількості не більш як дві одиниці на міських та приміських маршрутах;
• безоплатно перевозити з собою одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;
• оголошувати цінність багажу;
• отримувати від автомобільного перевізника, водія, працівника автостанції інформацію про послуги з перевезень;
• на компенсацію заподіяної шкоди.

Варто зазначити, що державний контроль за дотриманням вимог, передбачених зазначеними правилами, покладається на Державну службу України з безпеки на транспорті, Національну поліцію України та Держпродспоживслужбу.

У разі виникнення претензій у споживача стосовно якості транспортних послуг та відмови суб’єкта господарювання задовольнити висунуті ним вимоги відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів, він має право звернутися із заявою до територіального органу Держпродспоживслужби, до Державної служби України з безпеки на транспорті або до Національної поліції України. Також споживачі можуть захистити свої права в судовому порядку у відповідності до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».