Які права має споживач при купівлі автомобільного палива на автозаправній станції? Такі ж, як і відвідувачі магазинів.

Чим регламентується робота АЗС? Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442, якими встановлено порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами, вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров’я споживачів і рівня торговельного обслуговування.

Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів на такі аспекти при здійсненні покупок на АЗС:

• суб’єкт господарювання, що здійснює торгівлю нафтопродуктами, зобов’язаний надати споживачеві необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про нафтопродукти, а також на вимогу споживача – копію документа про якість (паспорт якості) пального та копію декларації про відповідність;
• оператор АЗС при розрахунку за придбані нафтопродукти зобов’язаний видати розрахунковий документ, який підтверджує факт купівлі товару;
• перед початком кожного відпуску нафтопродуктів дані об'єму та вартості на табло колонки повинні обов'язково встановлюватися на нульову позначку;
• якщо при заправці автомобіля виникли сумніви щодо точності вимірювань колонкою, є підозра у недоливі під час відпуску пального, необхідно звернутися до оператора автозаправної станції. Оператор зобов'язаний негайно провести контроль точності під час відпуску дози за допомогою еталонного мірника. Згідно з пунктом 15 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, відхилення об’єму відпущеної у еталонний мірник дози рідкого пального з динамічною в'язкістю до 1000 мПа не повинно перевищувати 0,5 відсотка, оливи – 1 відсоток, газу нафтового скрапленого – 1 відсоток. Еталонні мірники підлягають калібруванню.
• якщо виявлено недолив, споживачу відшкодовуються фактичні збитки, визначені за допомогою еталонного мірника. Подальше використання цієї колонки припиняється до проведення ремонту та повірки після ремонту.

У разі виникнення претензій у споживача стосовно якості послуг, що були надані на автозаправній станції та відмови суб’єкта господарювання задовольнити висунуті ним вимоги відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів, він має право звернутися із заявою до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування АЗС.

Варто нагадати, що споживачі можуть захистити свої права також в судовому порядку. Судовий захист прав споживачів передбачений ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав.