Скоординовані дії для збереження бджільництва: нарада з регіонами

У Держпродспоживслужбі відбулася розширена нарада з територіальними органами під головуванням заступника Голови – Головного державного ветеринарного інспектора України Володимира Кустурова та заступника Голови – Головного державного фітосанітарного інспектора України Вадима Чайковського.

Головна тема – координація дій територіальних органів щодо недопущення запобігання загибелі бджіл, під час застосування засобів захисту рослин.

Учасники наради чітко окреслили позицію: збереження бджіл – це питання не лише аграріїв, а й органів державної влади. Йдеться про комплекс організаційних, інформаційних та контрольних заходів, які мають працювати синхронно в кожному регіоні.

«Сьогодні на нараді зібрались два важливих блока – фітосанітарні та ветеринарні інспектори. Наше завдання – діяти як єдина система. Ми маємо не чекати скарг після загибелі бджіл, а вибудовувати превентивну модель роботи — через координацію, контроль і постійну комунікацію в регіонах», - підкреслив Володимир Кустуров.

Йшлося про необхідність переходу від реагування «після конфлікту» до системної профілактики: планових зустрічей, роз’яснень, попереджень і чіткої взаємодії з громадами.

Під час наради детально розглянуто практичні інструменти, які мають застосовуватися на рівні областей і районів:

• проведення спільних нарад, круглих столів та семінарів за участі пасічників, аграріїв і органів місцевого самоврядування;

• обов’язкове інформування агровиробників щодо дотримання регламентів застосування засобів захисту рослин;

• роз’яснення норм законодавства та відповідальності за порушення;

• поширення уніфікованих інформаційних матеріалів, пам’яток, буклетів і відеоматеріалів;

• системна інформаційна робота через офіційні вебресурси;

• організація та контроль проходження навчання особами, діяльність яких пов'язана з пестицидами.

Окрему увагу приділено алгоритму дій у разі загибелі бджіл: від прийняття заяви пасічника до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), а саме перевірки документів щодо застосування препаратів, аналізу дотримання їх регламентів та притягнення винних до адміністративної відповідальності у разі виявлення порушень.

«Дотримання регламентів застосування засобів захисту рослин та своєчасне сповіщення пасічників — це не бюрократія, а відповідальність суб'єкта господарювання. Наше завдання — забезпечити, щоб кожен оператор ринку розумів: порушення правил має наслідки, а профілактика завжди дешевша за конфлікт і збитки», - зазначив Вадим Чайковський.

Під час наради окремо розглянуто положення Закону України № 4147-ІХ «Про державне регулювання сфери захисту рослин», який набере чинності 17.01.2028 року та передбачатиме Порядок повідомлення про застосування засобів захисту рослин. Завчасне сповіщення про обробку буде подаватись не менше ніж за 48 годин із охопленням території в радіусі 8 км від зовнішнього периметра площі застосування та з повним переліком інформації: дата і час робіт, територія, культура, назва препарату та діючі речовини, спосіб внесення, строк зняття обмежень, дані професійного користувача.

Крім того, значно посилиться відповідальність за порушення вимог законодавства про захист рослин — за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про заплановане застосування ЗЗР та не додержання регламентів застосування ЗЗР для юридичних та фізичних осіб підприємців. Це означає перехід від формального інформування до чіткої контрольованої процедури, що має мінімізувати ризики отруєння бджіл.

Територіальним органам доручено активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу: публікації на офіційних ресурсах, поширення пам’яток для аграріїв і пасічників, проведення спільних заходів перед початком проведення робіт із залучення місцевих територіальних громад.

Позиція Держпродспоживслужби незмінна: не разова зустріч “після конфлікту”, а регулярна комунікація протягом всього року.

Злагоджена робота ветеринарного та фітосанітарного напрямів у регіонах має стати практичним інструментом збереження бджільництва, розвитку аграрного сектору, забезпечення продовольчої безпеки, підвищення експортного потенціалу та мінімізації ризиків, пов’язаних із застосуванням засобів захисту рослин