В Україні триває реформа шкільного харчування. Одна з її складових – впровадження системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). За складною назвою – прості й зрозумілі правила, дотримання яких є запорукою того, що діти споживатимуть безпечну їжу.
Система НАССР – це система аналізу і контролю критичних точок та ризиків, які можуть виникати під час будь-якого виробничого процесу, пов’язаного з продуктами харчування. Абревіатура НАССР у перекладі з англійської означає: «небезпека», «аналіз», «критика», «контроль» і «точки». Ця система стосується нового принципу контролю за продуктами, зокрема в школах.
Уперше поняття НАССР з’явилось в Україні у 2012 році. Тоді видали наказ Міністерства аграрної політики про запровадження цієї системи, а через два роки відповідні зміни внесли до законодавства щодо харчових продуктів.
В останні два роки з ініціативи першої леді України Олени Зеленської НАССР почала набирати обертів. На сьогодні її впровадили у понад 13 тисяч закладах освіти – це удвічі більше, ніж у 2020 році.
НАССР – те, що допомагає ідентифікувати, оцінювати й контролювати небезпечні чинники на кухні. Розглядаючи НАССР на конкретному прикладі, можна подивитися на модель великого й невеликого харчоблока. У великому ми можемо дозволити собі зробити кожну дію в окремій зоні: десь відбуватиметься робота з м’ясом, десь – з молоком, а десь – із рибою. У невеликому харчоблоці (таких багато в сільських школах) місця для зонування або відсутні, або в них просто нема потреби. Постає питання – як розмежовувати продукти? У цьому допомагає дотримання норм НАССР.
У школах існує міф, що НАССР неможливо реалізувати через старе обладнання та відсутність ремонту, відповідно, заклади не можуть дотримуватися нових норм. Ще один міф — що НАССР можлива лише на великих підприємствах, і це дорого. Але це не так.
Якщо харчоблок старий і там довго не проводили ремонт, усе, що нам потрібно, – забезпечити сухе місце для зберігання продуктів у ньому, організувати правильне товарне сусідство та коректний температурний режим. НАССР — прості речі, яких потрібно дотримуватися системно: правильне сусідство, послідовність процесів, а також чистота.
«Якщо ми дотримуватимемося філософії про те, що наша їжа має бути безпечною, ризики зводяться до нуля. Ми маємо знати й володіти інформацією про безпечність, якої не так вже й багато», – підкреслює Орест Степаняк, голова правління Національної асоціації громадського харчування.
У НАССР є шість критеріїв, знання про які може звести до мінімуму порушення санітарних норм:
«Система НАССР так чи інакше вже присутня в кожній школі, вона є навіть на вашій кухні вдома. Все просто: дотримуйтеся відповідних гігієнічних умов і заходів, контролюйте перебіг процесів. Привезли до закладу молоко – покладіть його в холодильник, для зберігання сипучих круп та борошна використовуйте герметичні місткості, проводьте профілактику, не допускайте наявності гризунів та комах. НАССР – це про людський чинник і відповідальність», – розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
НАССР дає можливість вивести своє виробництво на якісно новий рівень, адже перевірятимуть не печатки, а відповідність нормам.
«НАССР – це про організацію простору, критичне мислення та нові звички, що роблять процес приготування їжі у школах безпечнішим і простішим, – зазначила перша леді України Олена Зеленська. – Це не зміна норми, а більш адекватний підхід до її використання».
Впровадження системи НАССР – частина кампанії у межах Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі, ініційованої першою леді України. Із серпня по всій країні почали проводити регіональні форуми «Реформа шкільного харчування». Ці заходи покликані давати більше інформації про впровадження та контроль нових норм харчування, безпечності та якості.