Останнім часом через погодні умови восени спостерігається зміщення строків сівби озимих зернових культур, збільшення періоду осінньої вегетації озимих культур, що своєю чергою позначається на фітосанітарному стану посівів. Особливо важливо є підготовка і проведення сівби та отримання здорових сходів, тому при посіві перевагу слід надавати сортам, які менш уражуються хворобами і є стійкими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів, що формують якісне зерно.
В осінній період сільськогосподарським культурам шкодять листогризучі та підгризаючі совки ІІ покоління, мишоподібні гризуни.
З листогризучих совок найбільш поширені й небезпечні (капустяна совка, совка-гамма, бавовняна совка). За перевищення шкідливості проти гусениць листогризучих совок на капусті, озимому ріпаку слід застосувати препарати згідно з «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
З підгризаючих совок скрізь розповсюджені оклична та озима. У вересні метелики підгризаючих совок закінчують літ та відкладання яєць, після чого відродженні личинки живитимуться в посівах озимини. За 5-6 днів до сівби озимих зернових площі необхідно обстежити та за виявлення осередків з чисельністю 2-3 гусениць/м2 застосовувати отруйні принади із зеленої маси буряків, трав, капусти, оброблених інсектицидами (2-3 % препарату до ваги принад). Найкраще принади розкладати надвечір купками по 150-200 г кожна. Більш ефективні суміші фосфорорганічних і перетроїдних препаратів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Кращі результати дають вечірні обробки, коли гусінь харчується на рослинах.
Ґрунтові фітофаги (дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів та інші) мігрують у нижні шари ґрунту для перезимівлі. Для знищення імаго та личинок шкідників, проводять перекопування ґрунту перед наростанням морозів.
Повсюди формуються передумови розмноження мишоподібних гризунів, впродовж вересня-жовтня відбуватиметься активне розмноження гризунів, їх розселення у найбільш розвинуті та прилеглі до місць резервацій посіви озимих культур. За наявності шкідників 3-5 жилих колоній/га необхідно застосовувати зернові й інші отруйні принади. Екологічно та економічно доцільне застосування біологічного методу боротьби з гризунами.
Незважаючи на проведені захисні заходи у весняно-літній період вегетації зернових колосових культур, у необробленому насінні присутні фітопатогенні гриби, серед яких поширені збудники сажкових захворювань, збудники кореневих гнилей, комплекс пліснявих грибів та збудники борошнистої роси, септоріозу. Крім насіннєвої інфекції, проросткам рослин загрожують ще й збудники хвороб, які перебувають на рослинних рештках та у ґрунті.
Для знищення інфекції патогенів на насінні чи запобігання їх проникнення у рослину та розвитку шкідливих організмів у майбутньому насіння озимих зернових культур оздоровлюють через протруєння дозволеними препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Одночасно з протруйниками для стимулювання росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників рекомендуються стимулятори росту.
У фази сходів – 3 листки озимої пшениці при появі осередків гусениць підгризаючих совок за чисельності (2-3 особини) та хлібної жужелиці (1-2 личинки) застосовують інсектициди за регламентами існуючих технологій. Більш ефективні суміші фосфоорганічних та перетроїдних інсектицидів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь харчується на рослинах.
Осередково сходи озимої пшениці будуть пошкоджуватись ґрунтовими шкідниками – дротяниками, несправжніми дротяниками та личинками хлібних і травневих жуків.
Восени, ранні посіви озимих зернових колосових заселятимуть злакові мухи (шведська, гессенська, озима) та хлібні блішки. Для недопущення пошкодження посівів необхідно проводити постійно спостереження за розвитком шкідників, їх чисельністю і на початку масового заселення злаковими мухами, цикадами, попелицями за теплої погоди провести обробки посівів (крайові або суцільні) препаратами відповідно до «Переліку…». Потрібно мати на увазі, що літньо-осіння посуха різко обмежує розмноження мух. При низькій вологості повітря багато яєць і личинок гинуть від висихання. Літ гессенської мухи при посушливій і жаркій осені закінчується на 5-6 днів пізніше, а при холодній і вологій на 5-6 днів раніше (фаза розвитку імаго триває 5-7 днів, муха не харчується). Шведська муха на ранніх посівах в жарку погоду багато яєць відкладає на сходи у фазі першого листка.
Сходи озимої пшениці в осінній період заселятимуть злакові попелиці, цикадки, більшість яких є небезпечними переносниками комплексу хвороб вірусно-мікоплазмової природи, особливо за теплої затяжної осені. За наявності сприятливих умов для поширення вірусних хвороб (посів зернових по зернових, або межування з площами, де вирощувалися зернові з ознаками вірусної інфекції) необхідними для отримання здорових посівів стають заходи, спрямовані на попередження поширення сисних шкідників, не очікуючи перевищення ними рівня ЕПШ. У фазу сходів – початку кущення крайові смуги посівів або поля суцільно обприскують інсектицидами відповідно до «Переліку…».
За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складуться оптимальні умови для розвитку в посівах озимих зернових культур борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці може настати під час кущіння на 1 % – інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листовою іржею, 5% – септоріозом та іншими плямистостями листя. Використовують фунгіциди, рекомендовані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». За співпадання строків захисту посівів від шкідників та хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом використовуючи суміш фунгіцидів з інсектицидами.
На посівах кукурудзи та інших товстостебельних культур гусениця стеблового кукурудзяного метелика завершуватиме живлення у рослинах і переміститься у нижню частину стебла, де залишиться зимувати. Тому для запобігання розмноження стеблового кукурудзяного метелика наступного року, проводять низьке зрізування стебла культури.
За посушливих і теплих погодних умов осені, небезпечними в посівах озимого ріпаку можуть бути хрестоцвітні блішки, підгризаючі та листогризучі совки (оклична, капустяна), білани, ріпаковий пильщик (трач). Захисні заходи рекомендується проводити за чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності: у фазі сходів – 2-4 справжні листки: хрестоцвітні блішки – 3-5 жуків на м2, ріпакові блішки – 10 % пошкоджених рослин, ріпакові пильщики – 2-3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особини на м2, стеблового прихованохоботника – 1-2 жуки на 40 рослин або 3 жуки на м2.
Тепла, волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку хворобами: пероноспорозом, фомозом, альтернаріозом, сірої гнилі. Під час утворення 4-5 листків культури та проявлення ознак вищезгаданих хвороб, посіви слід оздоровити фунгіцидами. З метою запобігання переростання та покращення перезимівлі ріпаку у фазі 4-6 листків культури проводять інгібування росту листя шляхом обприскування препаратами згідно з «Переліку пестицидів дозволених до використання в Україні».
При випаданні опадів на посівах соняшнику пізніх строків сівби можливе поширення і розвиток білої і сірої гнилей. Для стримування розвитку зазначених хвороб необхідно планувати проведення десикації.
У вересні у плодових насадженнях триватиме живлення гусениць яблуневої плодожерки, білана жилкуватого та розвиток сисних шкідників: попелиць, кліщів, щитівок і несправжніх щитівок. В плодових насадженнях поширюватиметься парша яблуні, груші, борошниста роса, плодова гниль. Захисні заходи хімічними препаратами можливі тільки у разі дотримання термінів очікування до збору урожаю.
При роботі з пестицидами слід суворо дотримуватись регламентів застосування, вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища!