Харчова алергія та особливі дієтичні потреби: як школа має організувати безпечне харчування дітей?

Уявімо звичайний шкільний обід. Сьогодні в меню — сирники зі сметаною. Для більшості школярів це звична страва. Але дитині з алергією на молочні продукти вона може становити серйозну небезпеку. Іншому учню необхідно уникати глютену, а дитині з цукровим діабетом — знати кількість вуглеводів у кожній страві.

Як школа враховує такі потреби? Чи повинна інформація про алергени бути в меню? І що потрібно зробити батькам, щоб дитина отримувала відповідне харчування?

Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні розповідаємо, як організувати харчування дітей з особливими дієтичними потребами та на що варто звернути увагу батькам і працівникам закладів освіти.

Чи повинна школа враховувати харчову алергію та інші дієтичні потреби? Так. Законодавство передбачає особливості організації харчування для дітей, які за станом здоров’я потребують спеціального раціону.

Йдеться не лише про харчову алергію. Особливі дієтичні потреби можуть виникати в дітей із цукровим діабетом, целіакією, непереносимістю лактози, фенілкетонурією та іншими вродженими порушеннями обміну речовин.

У кожному випадку підхід до харчування буде різним.

Наприклад:

• Цукровий діабет. Важливо враховувати кількість вуглеводів у стравах і напоях, час приймання їжі та рекомендації лікаря.

• Харчова алергія. Із раціону необхідно повністю виключити продукти та страви, що містять алергени, визначені в медичних рекомендаціях.

• Целіакія. Дитині потрібно забезпечити безглютенове харчування. Продукти та страви не повинні містити глютену та його слідів.

• Непереносимість лактози. Кількість лактози в харчуванні обмежують відповідно до рекомендацій лікаря.

• Фенілкетонурія та інші вроджені порушення метаболізму. Харчування організовують із використанням спеціальних продуктів лікувального харчування відповідно до медичних рекомендацій.

Отже, універсальної дієти для всіх дітей з особливими потребами немає. Харчування має відповідати конкретному діагнозу та рекомендаціям лікаря.

Що потрібно зробити батькам? Якщо дитина має особливі дієтичні потреби, батькам або законним представникам необхідно надати закладу освіти медичну довідку від сімейного лікаря або лікаря-педіатра, у якій зазначені відповідні потреби та рекомендації щодо харчування.

Це важливо, адже школа повинна розуміти, які саме продукти необхідно виключити, обмежити або замінити.

Наприклад, за підтвердженої харчової алергії потрібно чітко визначити, які алергени становлять небезпеку для дитини. А за целіакії недостатньо просто прибрати з меню хліб — необхідно виключити всі продукти, що містять глютен або його сліди.

Важливо: самостійна заміна продуктів без урахування медичних рекомендацій може не забезпечити потреб дитини в поживних речовинах.

Як дізнатися, чи містить шкільна страва алергени? Батькам не потрібно здогадуватися про склад страви лише за її назвою.

Інформація про наявність алергенів та речовин, що можуть спричиняти непереносимість, обов’язково зазначається у шкільному меню.

Для цього використовують спеціальні літерні позначення — індекси.

Наприклад:

• МП — молочні продукти;

• Л — лактоза;

• Г — глютен або його сліди;

• Я — яйця;

• Р — риба;

• А — арахіс;

• ГХ — горіхи;

• СБ — соєві боби;

• К — кунжут.

Також передбачені позначення для інших алергенів, зокрема ракоподібних, молюсків, селери, гірчиці та люпину.

Як це виглядає на практиці? Якщо в меню зазначено «Сирники зі сметаною (Л, МП)», це означає, що страва містить лактозу та молочні продукти.

Розшифрування всіх індексів має розміщуватися поруч із меню, щоб діти та батьки могли зрозуміти, які алергени містяться у стравах.

Особливо важливо, щоб ця інформація була доступною для школярів із підтвердженою харчовою алергією та їхніх батьків.

Чому недостатньо просто прибрати алерген зі страви? Уявімо, що для дитини з целіакією приготували окрему порцію безглютенової каші. Але під час видачі використали ложку, якою перед цим накладали звичайні макарони.

Навіть якщо сама каша не містить глютену, його частинки можуть потрапити до страви через спільний інвентар.

Саме тому важливо не лише правильно підібрати продукти, а й запобігти потраплянню алергенів або інших небажаних компонентів до спеціальних страв під час приготування та видачі.

Працівники харчоблоку повинні враховувати особливості дієтичного харчування, дотримуватися гігієнічних вимог та забезпечувати належне використання обладнання й інвентарю.

Це стосується як шкіл, які готують їжу самостійно, так і закладів, де харчування організовано через кейтеринг або аутсорсинг.

Чи є особливі вимоги до харчування дітей із цукровим діабетом? Так. Для таких дітей важливий не лише склад страв, а й кількість вуглеводів та час приймання їжі.

Тому необхідно забезпечити доступ до інформації про кількість вуглеводів у стравах і напоях, а також враховувати рекомендації лікаря щодо режиму харчування.

Наприклад, якщо дитина повинна поїсти у визначений час, організація шкільного харчування має враховувати цю потребу.

Важливо, щоб режим харчування, кількість вуглеводів та фізичні навантаження відповідали рекомендаціям лікаря.

На що варто звернути увагу школі? Насамперед необхідно переконатися, що інформація про особливі дієтичні потреби дітей актуальна, а працівники, які відповідають за харчування, знають, які продукти потрібно виключити або замінити.

Також важливо перевірити, чи зазначені алергени в меню, чи розміщено поруч зрозуміле пояснення їхніх позначень та чи дотримуються необхідні умови приготування спеціальних страв.

Адже для дитини з харчовою алергією або іншими особливими дієтичними потребами правильно організоване харчування — це передусім питання безпеки та здоров’я.

Держпродспоживслужба продовжує інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». У наступному матеріалі розповімо, скільки часу потрібно відводити школярам на приймання їжі та як організувати обідню перерву, щоб діти встигали повноцінно поїсти.

Детальніше на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням.