У посівах озимих культур, розміщених після стерньових попередників, степових, лісостепових, осередково поліських областей живляться личинки хлібного туруна старших віків, які за чисельності 0,5-2, макс. 3 в осередках Запорізької та 4 екз. на кв.м Київської областей пошкодили 2-5, в осередках до 18% рослин. Вогнища надпорогової щільності шкідника локалізовані. Повсюди за потепління в посівах озимих та сходах ярих зернових колосових культур у південних областях у допороговій чисельності хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки пошкодили 2-10% рослин.

Захисні заходи проти вищевказаних фітофагів рекомендується проводити шляхом обприскування крайових смуг або всуціль посівів за перевищення ЕПШ (личинок жужелиці 3-4 і більше, хлібних блішок 30-50, жуків п’явиць 10-30 на кв.м, злакових мух 40-50 екз. на 100 п.с.) дозволеними до використання інсектицидами.

У південних областях Степу, осередково Лісостепу в теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх ураховують по 0,3-2 екз. на кв.м. Подекуди в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях відзначено початок переселення клопа-черепашки на посіви озимої пшениці (до 5% шкідника вже приступило до харчування у прикрайових полосах). Масовий переліт клопів з місць зимівлі у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).

Захворюваність озимих зернових культур борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею, іншими хворобами визначається в межах 1-10, в осередках Миколаївської до 30% рослин (септоріоз), Запорізької областей до 37% рослин (борошниста роса). Рішення щодо оздоровлення озимих колосових культур фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля окремо. Вибір препаратів здійснюється з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

У південних областях сходи гороху заселяють бульбочкові довгоносики (2-3 екз. на кв.м), піщаний мідляк (0,5-1 екз. на на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені до 3% рослин. За 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

У багаторічних травах, зокрема другого і наступних років, бульбочкові, листковий люцерновий, інші довгоносики та клопи за чисельності 2-5 екз. на кв.м пошкодили 2-16% рослин. У рік сівби сходи багаторічних трав за наявності бульбочкових довгоносиків 5-8 жуків на кв.м обробляють дозволеними препаратами.

Повсюди посіви озимого ріпаку заселяють жуки стеблового прихованохоботника, ріпакового квіткоїда, хрестоцвіті блішки, подекуди оленка волохата. (Вінницька, Тернопільська, Черкаська обл.). На 5-25% обстежених площ рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів за ураження 2-10%.

У господарствах за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів – 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів – 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування рекомендованими інсектицидами.

У бурякосійних областях на бурячищах відмічається вихід жуків звичайного та сірого бурякових довгоносиків (Волинська, Київська, Черкаська, Чернігівська обл.).

В садах триває вихід і живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, подекуди букарка, казарка), оленки волохатої, відзначено відродження сисних шкідників (попелиці, медяниці). В Запорізькій, Миколаївській областях Степу та Волинській області Полісся відмічено літ травневих хрущів. Захищають плодові насадження у фазах набрякання – розпускання бруньок дозволеними до використання інсектицидами з додаванням фунгіцидів проти хвороб.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.