На площах кукурудзи триває шкідливість гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, які за чисельності 1-3 екз. на рослину пошкодили 2-10% рослин та качанів. Також на кукурудзі в допороговій чисельності на 7-20, макс. 41% рослин (на необроблених полях) розвиваються та шкодять цикадки, попелиці, польові клопи, блішки. Триває розвиток хвороб кукурудзи: гельмінтоспоріозом охоплено 7-25, макс. 32% (Полтавська обл.) рослин, іржею – 5-8, макс. 13% (Кіровоградська обл.), пухирчастою сажкою - 0,5-4, макс. 9% (Черкаська обл.) та летючою - осередково 1-3% рослин. У господарствах Кіровоградської та Тернопільської областей 1-11% рослин уражено стебловою гниллю. Перепади температур та опади сприяли розвитку хвороб качанів. Фузаріозом уражено 1-2, макс. 18% (Кіровоградська обл.), бактеріозом (Тернопільська обл.) та сірою гниллю (2 тис. га Кіровоградської обл.) 1-2% рослин
У посівах сої триває розвиток павутинного кліща, попелиці, клопів, трипсів, якими пошкоджено 2-38% рослин. Гусеницями листогризучих совок (бавовникова, совка-гамма), акацієвої вогнівки, чортополохівки пошкоджено 2-10% рослин. Повсюди аскохітозом, церкоспорозом, пероноспорозом, бактеріальним опіком, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом охоплено 2-35% рослин у слабкому ступені.
1-5% сходів озимого ріпаку пошкоджено хрестоцвітими блішками, з хвороб виявлено прояв чорної ніжки (Київська обл.).
Повсюди на рослинах соняшнику розвиваються та шкодять геліхризова попелиця (2-50% рослин), трипси, клопи, павутинний кліщ (1-6%), гусениці листогризучих совок (6-15% рослин). У Тернопільській області гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика пошкоджено 12-16% рослин. Переважно в Степу на 3-12, макс. 41% (Миколаївська обл.) стебел культури пошкоджено личинками соняшникової шипоноски й вусача, осередково на 3-6% рослин паразитує вовчок. Дозріваюче насіння соняшнику пошкоджує гусінь соняшникової вогнівки, якою заселено 3-10% кошиків (Херсонська обл.).
Агрокліматичні умови попереднього періоду стримували розвиток та поширення хвороб у посівах соняшнику. Зокрема білою та сірою гнилями (прикоренева, стеблова та кошикова форми) охоплено 2-16% рослин, альтернаріозом, пероноспорозом, септоріозом, іржею 2-12, макс. 20% рослин. Поширеним був фомоз за ураження 12-40, осередково 50-100% рослин у Вінницькій, Запорізькій та Миколаївській областях. Осередково у Миколаївській областяі на 20-30% рослин виявлено розвиток фомопсисису, 2-3% рослин спостерігається ламкість стебла.
У посівах цукрових буряків на 2-10, макс. 28% рослин продовжують шкодити гусениці листогризучих совок, бурякова листкова попелиця, подекуди бурякові довгоносики, щитоноски, мінуючі муха, міль. 3-20, макс. 36% (Полтавська обл.) рослин культури уражено церкоспорозом, фомозом, рамуляріозом, вірусними жовтяницею та мозаїкою. На 1-8, макс. 15% коренеплодів виявлено хвостову гниль, звичайну паршу та дуплистість.
Капуста пізніх строків дозрівання потерпає від капустяної попелиці, блішок, гусениць совок, біланів, молі, осередково білокрилки (2-50%). 4- 8% рослини хворіють на пероноспороз, фомоз, судинний та слизистий бактеріози. Скрізь за різких добових перепадів температури на томатах, інтенсивного розвитку набули альтернаріоз, фітофтороз, верхівкова гниль, чорна бактеріальна плямистість плодів, якими уражено10-85% рослин та 1-25% плодів. У Степу та Лісостепу гусеницями бавовникової совки та карадрини пошкоджено 3-15, осередково 30% плодів томатів.
У плодових насадженнях продовжують шкодити гусениці другого покоління яблуневої плодожерки (2-9% плодів). Іншими сисними та листогризучими шкідниками пошкоджено 10-60% листя яблуні. Повсюди спостерігається зростання ураженості борошнистою росою, паршею, плодовою гниллю, якими охоплено 3-85% листків і 3-25% плодів та 50% падалиці.
У центральних областях гусениці лучного метелика в допороговій чисельності пошкодили 3-10% рослин сої, кукурудзи, соняшника та багаторічних бобових трав. У Степу триває літ фітофага, інтенсивністю 1-7 екз. на 10 кроків.
Мишоподібні гризуни повсюдно виявляються на стерні зернових та неугіддях, багаторічних травах, неорних землях, просапних культурах чисельністю 1-3, подекуди 4 колонії на гектар.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.