Ясенева смарагдова златка (вузькозлатка ясенева смарагдова) (Agrilus planipennis Fairmaire) становить дуже велику загрозу для лісового господарства.

Цей шкідник здатен пошкоджувати всі види ясена, деякі види в`язів, горіху, а також інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.

Враховуючи велику шкодочинність ясеневої смарагдової златки та з метою профілактики її поширення, а також популяризації знань, у квітні 2024 року головним спеціалістом відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Гармаш Людмилою було проведено навчальний семінар для працівників філії «Ніжинського лісового господарства» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на тему: «Ясенева смарагдова златка – вкрай небезпечний карантинний шкідник».

Під час зустрічі з фахівцями лісового господарства державний фітосанітарний інспектор акцентувала увагу присутніх на основних завданнях Управління фітосанітарної безпеки, а це і охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів, і їх виявлення, локалізація і ліквідація, а також запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких на території України, в тому числі і ясеневої смарагдової златки.

Людмила Гармаш ознайомила присутніх із географією розповсюдження цього карантинного шкідника, етально охарактеризувала анатомо-морфологічні особливості та цикл розвитку ясенової смарагдової златки.

Під час навчання були висвітлені спеціальні фітосанітарні вимоги щодо деревини листяних порід, призначеної для експорту до країн Європейського Союзу та інших країн-партнерів.

Також було розглянуто ефективні профілактичні, фітосанітарні та локалізаційно- ліквідаційні заходи щодо обмеження поширення та боротьби зі шкідником.

Наприкінці навчального заходу проведено обговорення щодо здійснення фітосанітарного моніторингу з метою встановлення наявності лісових карантинних організмів та надані змістовні відповіді на запитання. Людмила Гармаш детально розповіла про феромонний моніторинг та пояснила його переваги.

Протягом всього семінару наголошувалось на необхідності дотримання законодавства у сфері карантину рослин під час ведення господарської діяльності.

Семінар супроводжувався різноманітним ілюстративним матеріалом та презентацією.

Довідково: Смарагдова вузькотіла златка – інвазійний вид. Свою назву а отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово-зелене із золотистим, бронзовуватим або фіолетовим блиском, колір черевця переливчастий червонувато-пурпуровий.

Значної шкоди завдають як личинки, так і жуки. Імаго живляться листям дерев, личинки шкодять стовбурам. На уражених деревах личинки живляться, утворюючи змієподібні живильні галереї, порушуючи потік поживних речовин і води. Значно пошкоджені дерева гинуть за 1-3 роки.

Основними ознаками пошкодження дерева є: розрідження крони та її всихання зверху до низу, з-під кори видно звивисті личинкові ходи, заповнені буровим борошном, на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони.

Ясенова смарагдова златка руйнує деревину як живих дерев, так і заготовленої технічної деревини.

Смарагдова златка здатна розповсюджуватися за допомогою транспортних засобів з деревиною, посадковим та пакувальним матеріалом в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на відстані від 1 до 20 кілометрів.

Відповідно но наказу Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» вузькозлатка ясенева смарагдова віднесена до карантинних організмів.

Вперше ясеневу смарагдову златку виявлено в Україні у 2019 році на території Луганської області. Станом на 01.01.2024 офіційно зареєстрована наявність ясеневої смарагдової златки у Сватівському та Старобільському районах Луганської області, Куп’янському районі Харківської області та в місті Києві.

На території Чернігівської області цей жук відсутній, але існують значні фітосанітарні ризики та загрози його занесення.