Міжнародна торгівля – одна з основних рушійних сил економічного розвитку. Значну її частку складають рослини та рослинна продукція. Важливою умовою успішного експорту українських товарів рослинництва є дотримання фітосанітарних вимог країн-партнерів у міжнародній торгівлі. Разом з рослинними вантажами можуть розповсюджуватись небезпечні карантинні та інші шкідливі організми, які завдають великої шкоди культурним рослинам та призводять до витрат та збитків. Тому партії рослинної продукції підлягають ретельному фітосанітарному контролю при перетині кордону, а також при надходженні в країну призначення. Національними організаціями захисту рослин кожної країни затверджені офіційні переліки карантинних та інших шкідливих організмів. Плануючи експорт рослин до тієї чи іншої країни, необхідно детально ознайомитися з її фітосанітарними вимогами щодо кожної товарної позиції. При здійсненні контролю партій рослин, призначених для експорту, державним фітосанітарним інспекторам важливо мати вагомий ресурс знань щодо фітосанітарного законодавства кожної країни, а також щодо морфологічні та еколого-біологічні особливостей карантинних та інших шкідливих організмів, що регулюються Національною організацією захисту рослин країни призначення вантажу.
З метою підвищення кваліфікаційного рівня знань державних фітосанітарних інспекторів на Чернігівщині проведено навчальний семінар на тему: «Морфологічні та еколого-біологічні особливості розвитку деяких РШО та шкідливих організмів, які не увійшли до Переліку регульованих шкідливих організмів в Україні, проте контролюються в інших країнах – потенційних імпортерах об’єктів регулювання». Захід проведено фахівцями Державної установи «Чернігівська фітосанітарної випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».
У ході семінару були детально охарактеризовані анатомо-фізіологічні особливості, цикли розвитку, рослини-господарі, симптоми пошкодження, ареали поширення та способи розповсюдження американської кукурудзяної совки (Helicoverpa zea (Boddie)), картопляної блішки (Epitrix papa (Orlova-Bienkowskaja)), картопляної блішки (Epitrix tuberis (Gentner)), великого яблуневого довгоносика (Anthonomus quadrigibbus (Say.)), картопляної листоблішки (Bactericera cockerelli (Sulc.)), кукурудзяної листяної совки (Spodoptera frugiperda (Smith)).
Також фахівцями лабораторії були висвітлені особливості розвитку збудників хвороб: бактеріального в’янення квасолі (Curtobacterium flaccumfaciens pv. Flaccumfaciens (Hedges) Collins and Jones)), бактеріозу винограду (хвороби Пірса) (Xylella fastidiosa Wells et al.), бурої іржі картоплі (Puccinia pittieriana Hennings.) та фузаріозного раку сосни (Fusarium circinatum Nirenberg & O’Donnell), ентеролобіумової галової нематоди (Meloidogyne enterolobii Yang end Eisenbackе) та нематоди-кинджала (Xiphinema rivesi Dalmasso). Значна увага була приділена симптоматиці хвороб рослин.
Наприкінці навчального семінару велася жвава дискусія між державними фітосанітарними інспекторами та фахівцями лабораторії щодо методів виявлення регульованих та інших шкідливих організмів, а також способів ідентифікації.
Колектив Управління фітосанітарної безпеки висловлює велику подяку фахівцям Державної установи «Чернігівська фітосанітарної випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» за змістовний та цікавий навчальний семінар.
