Безпечність харчових продуктів: географічні зазначення та схеми якості

В Україні діє Закон України «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів», який спрямований на захист унікальних продуктів та інформування споживачів про їх походження і якість.

Що це означає для споживача

Географічне зазначення (ГЗ) — це назва продукту, пов’язана з певною місцевістю, де його властивості формуються природними умовами та/або традиційними технологіями.

Споживачу варто звертати увагу на:

• Наявність офіційного маркування географічного зазначення або схем якості на упаковці.
• Назву продукту та походження, зазначені у маркуванні.
• Опис особливих властивостей продукту (традиційні рецептури, спосіб виробництва).

Такі позначення допомагають обрати автентичний продукт і захистити себе від введення в оману.

На що мають зважати оператори ринку

Оператори ринку харчових продуктів зобов’язані:

• Використовувати географічні зазначення лише за наявності права на таке використання.
• Дотримуватися затверджених специфікацій продукту (сировина, технологія, місце виробництва).
• Забезпечувати правдиве та повне маркування.
• Не допускати використання назв, що можуть ввести споживача в оману щодо походження продукції.

Держпродспоживслужба в межах повноважень здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо маркування та використання географічних зазначень, а також розглядає звернення громадян у разі виявлення порушень.