Запроваджено карантинний режим:

по американському білому метелику (Hyphantria cunea Drury), в Чернігівській області, Бахмацькому р-ні на площі 1,77 га та м. Мена на площі 1,8 га. Розпорядження Бахмацької районної державної адміністрації від 19.09.2016 № 635 та розпорядження Менської міської ради від 20.09.2016 № 88.

Фітосанітарні заходи: застосовано агротехнічні та хімічні методи боротьби.

по бактеріальному в’яненню (вілту) кукурудзи (Erwinia (Pantoea) stewartii (Smith) Dye) в Тернопільській області, Борщівському районі на площі 65,1 га (Розпорядження Борщівської РДА від 19.09.2016 № 280-од).

Фітосанітарні заходи: проведення збору урожаю в максимально стислі ка, під контролем державних фітосанітарних інспекторів; знищення післяжнивних решток; ретельна очистка зернозбиральної техніки; окреме складування зерна, зібраного з заражених полів, заборона його використання в якості насіння; дотримання агротехніки вирощування, сівозміни, обробка насіннєвого матеріалу препаратами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні, систематичне обстеження земельних угідь протягом вегетації; та заборона вивезення і реалізація об’єктів регулювання з карантинної зони без карантинних сертифікатів.

по бурій гнилі картоплі (Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al.),  в Житомирській області, Брусилівському р-ні, с. Осівці на площі 70 га. Розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації від 15.09.2016 р. № 208.

Фітосанітарні заходи: знищення решток рослинних відходів після збирання врожаю, дотримання агротехніки вирощування, сівозміни, систематичне обстеження земельних угідь протягом вегетації та заборона вивезення та реалізація об’єктів регулювання з карантинної зони без відповідних фітосанітарних документів.

Довідка

Ralstonia solanacearum уражує до 200 видів рослин різних родин, особливо чутливими є рослини родини пасльонові (Solanaceae): картопля (Solanum tuberosum), томати (S. lycopersicum), тютюн (Nicotinia tabacum), баклажани (S. melongena) та ін. Резерваторами бактеріозу можуть бути бур’яни, зокрема, паслін чорний (S. nigrum) і щириця (Amaranthus sp.). Хвороба завдає значних економічних збитків. Втрати врожаю можуть перевищувати 30-50%. Шкодочинність проявляється в різкому зниженні схожості бульб, що призводить до сильного зрідження насаджень, інколи на 40-50%, значному відставанні рослин у рості, зменшенні кількості стебел, втратах урожаю, загниванні бульб у полі й при зберіганні, зниженні лежкості.   

Симптоми ураження

Перші ознаки хвороби з’являються у фазу цвітіння – початку формування бульб. На початку хвороби важливою ознакою є в’янення частини стебла або однієї сторони листка з втратою тургору вдень та з відновленням його вночі. Рослини раптово в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Але за швидкого в‘янення колір листя майже не змінюється, а лише пізніше стає бурим. Типовою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло-жовтого до інтенсивно-коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні із них витікає тягуча брудно-бура маса.  При витримуванні зрізу інфікованого стебла у воді, спостерігається спонтанне витікання  білого чи світло-жовтого бактеріального слизу. Таке виділення є характерною ознакою бурої гнилі й не зустрічається в інших бактерій – патогенів картоплі. При розрізі уражених бульб картоплі видно потемніння судинних пучків. Уражене судинне кільце має сірий, інколи бурий колір. Із зрізів уражених бульб витікає слиз брудно-бурого кольору на відміну від іншого судинного захворювання  - кільцевої гнилі Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus Spieck. et Kotth., при якому судинне кільце бульб має жовтий колір. Вічка уражених бульб стають темно-червоними або коричневими. Джерелом інфекції збудника є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєві бульби. Резерваторами інфекції є бур’яни з родин пасльонових, мальвових, бобових.

Фітосанітарні заходи

Насіннєві бульби картоплі й садивний матеріал пасльонових культур повинні бути вільними від R. solanacearum протягом вегетаційного сезону, вирощеними на полях, де доведена відсутність збудника протягом двох останніх сезонів вегетації. При завезені картопля підлягає інспектуванню з обов’язковим відбором зразків для фітосанітарної експертизи. Для вчасного виявлення захворювання необхідно проводити моніторинг сільськогосподарських угідь, місць зберігання та переробки рослинної продукції, пунктів ввезення об’єктів регулювання і прилеглої до них 3-х кілометрової зони. Інспектування бульб рекомендується здійснювати перед садінням та в період збирання урожаю картоплі. Моніторинг посадок картоплі необхідно проводити в період цвітіння (початок прояву симптомів).