Деревам ясеня загрожує інвазійний жук, що має назву вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmairе). Також цей шкідник є карантинним організмом і на території України поширений у Луганській, Харківській областях та у м. Київ.

Вузькозлатка ясенева смарагдова здатна пошкоджувати всі види ясена, деякі види в`язів, горіху, а також інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Свою назву отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово-зелене із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском, колір черевця переливчастий червонувато-пурпуровий.

У дорослих жуків довжина тіла варіює від 7,5 до 15 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Живляться жуки листям у кронах дерев. У сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км, але більшість з них, що вилітають з одного джерела, поширюються не більше ніж на 500 м. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори.

Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця купками від 4-5 до 10 шт. (всього до 70-90 шт.) на поверхню та в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок і заливають їх виділеннями придаткових статевих залоз, які утворюють білий захисний щиток завтовшки 2-3,5 мм. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, завдовжки до 50 см, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинки останнього (ІV) віку у вересні заглиблюються у заболонь і вигризають лялечкові колисочки, в яких залишаються до весни. Незважаючи на те, що ясенева смарагдова златка досить теплолюбний вид, її личинки успішно зимують за температур нижче – 30 ℃. Лялькування відбувається в кінці квітня-травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір шириною 3-4 мм. Генерація однорічна.

Зазвичай жуки вузькозлатки ясеневої смарагдової нападають на дерева, що ростуть на відкритій місцевості, на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Атакують ослаблені ясени, але нерідко пощкоджують життєздатні дерева, що досягли 4-річного віку. Значної шкоди завдають як личинки, так і жуки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. У місцях поселення златки утворюються почервоніння, часто спостерігається відмирання ділянок кори і загнивання деревини. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори D-подібної форми. Упродовж 2-3 років заселене дерево всихає.

Златка здатна розповсюджуватися за допомогою транспортних засобів з деревиною, посадковим та пакувальним матеріалом в усіх стадіях розвитку.

Шкідливість вузькозлатки ясеневої смарагдової загрозливо велика. Традиційні хімічні методи захисту не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення шкідника. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.

Для успішної та ефективної боротьби з небезпечним шкідником дуже важливим є їх раннє виявлення. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою, виявити даного шкідника дуже важко. Тому і застосовують феромонні пастки - для вчасного виявлення і застосування відповідних методів боротьби з метою не допущення подальшого поширення вузькозлатки ясеневої смарагдової на нові території.

Тому щороку у період вегетації спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області проводять фітосанітарний моніторинг на виявлення цього небезпечного карантинного шкідника із застосуванням феромонних пасток. За результатами спостереження у 2024 році на території Тернопільської області вузькозлатку ясеневу смарагдову не було виявлено, в тому числі і дорослі особини (імаго) не виловлювалися на феромону пастку.