Повсюди у посівах озимих, осередково ярих зернових культур продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Відбувається відродження та живлення личинок фітофага. Ними за середньої чисельності 0,2-3, макс. в Миколаївській, Харківській областях до 5 екз. кв.м пошкоджено до 5% рослин. Переважають личинки І-IV віків. Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який в допороговій чисельності заселив 6-25, макс. 40% (Хмельницька обл.) рослин озимої пшениці. Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються та шкодять хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2-40% рослин. У Степу та Лісостепу в крайових смугах посівів озимих культур обліковують 0,5-2, осередково 5 екз. на кв.м хлібних жуків та 0,5-2 екз. кв.м жужелиці.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки слід проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок.

Посіви озимих і ярих колосових культур доцільно оздоровити від борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, якими уражено 5-35, макс. 60-80% рослин.

5-15% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, та іншими шкідниками. В Степу гусеницями стеблового кукурудзяного метелика пошкодження 1% рослин культури. Скрізь, крім північних областей, триває літ шкідника та відкладаннями ним яєць.

У посівах сої 3-5, макс. 20% рослини заселяно та пошкоджено бульбочковими довгоносиками, попелицями, ґрунтовими шкідники та піщаним мідляком. В Чернівецькій області відмічено шкідливість павутинного кліща. 3-9% рослин сої охоплено септоріозом, пероноспорозом, бактеріозом, фузаріозом.

Повсюди 3-25% рослин гороху заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця і трипс. На 2-20% (Київська обл.) рослин культури виявлено розвиток кореневих гнилей, аскохітозу, іржі. У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, з хвороб – бура плямистість.

У посівах цукрових буряків поширюється бурякова листкова попелиця, триває живлення довгоносиків (звичайного та сірого бурякового), бурякових блішок, крихітки, щитоносок, молі, якими у слабкому та середньому ступенях пошкоджено 2-12, осередково з країв поля до 27% рослин (Київська обл.). У Полтавській та Черкаській областях 3% рослин пошкоджено амарантовим стеблоїдом. Посіви від фітофагів захищають дозволеними до використання інсектицидами. Коренеїдом уражено до 6% рослин, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.

На 2-18% ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, яких за надпорогової чисельності знешкоджують дозволеними до використання препаратами, з хвороб виявляють пероноспороз та фомоз.

На 20% рослин соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий довгоносики. У степових та лісостепових областях триває заселення посівів геліхризовою попелицею. Пероноспорозом, альтерноріозом, фомозом та іржею уражено 3-10% рослин.

Картоплю, томати масово заселяють імаго та личинки колорадського жука. У Закарпатській, Миколаївській та Херсонській областях виявлено початок ураження картоплі фітофторозом та альтернаріозом. До 26% рослин капусти заселили та пошкодили совки, білани, капустяна міль, попелиця. У Закарпатській, Львівській, Рівненській, Вінницькій областях триває заселення капустяних культур білокрилкою (20% рослин). Цибулю пошкоджують личинки цибулевої мухи, відмічено розвиток пероноспорозу. В Лісостепу відмічають початок льоту чортополохівки.

В неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах степових та лісостепових областей виплоджуються личинки саранових (нестадні види – кобилки, коники, ін., стадні – італійський прус). Переважають личинки першого-третього віків, чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м. Погодні умови цьогорічного вегетаційного періоду створюють передумови зростання чисельності та значних пошкоджень рослин у посівах сільськогосподарських культур. Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м                        10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса дозволеними до використання інсектицидами.

В усіх агрокліматичних зонах у посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок. На соняшнику, цукровому буряку, кукурудзі відроджуються та шкодять їх гусениці, за чисельності 1-2, макс. 5 екз. на кв.м. Бавовниковою совкою та совкою-гамма пошкоджено 5-15% вищевказаних рослин.

У степових та лісостепових областях посилився літ лучного метелика. На 10 кроків нараховували 1-3, макс. 5 (Дніпропетровська обл.) метеликів, відкладання ними яєць та відродження гусениць у південних областях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць. У Луганській, Одеській, Херсонській областях на неугіддях та на технічних культурах гусениці лучного метелика за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 4% рослин.

У садах розвиваються та шкодять гусениці яблуневої та східної плодожерок. В насадженнях вишні та черешні шкодять личинки вишневої мухи. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових.

У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, павутинні кліщі, з хвороб мілдью, оїдіум, чорна гниль та чорна плямистість. Захист проводять рекомендованими препаратами.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.