В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння, цвітіння та наливання зерна шкодить комплекс комах.

Найнебезпечнішим в Степу та Лісостепу залишається клоп шкідлива черепашка. Ним за чисельності 0,2-1, осередково 2-3 імаго, 0,5-1 яйцекладки та 0,5-1, макс. 2-4 личинки на кв.м заселено та пошкоджено 1-7% рослин озимих та 0,5-2% рослин ярих колосових на 10-20% обстежених площ. Переважна більшість личинок клопа, перебуває у І–ІІ віках. У південних та центральних областях відмічено вихід та живлення на колосках хлібних жуків та жужелиці (туруна). Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, пшениці шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 6-41, макс. 100% посівів, 3-15, осередково 20-44% (пшеничний трипс, Миколаївська, Харківська, Хмельницька обл.) рослин.

В ярині повсюди шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2-15% рослин. У Херсонській області на 10% обстежених площ ярих колосових культур відмічено розвиток та живлення гусениць І-ІІ віків сірої зернової совки. Ними за чисельності  1-2 екз. на колос пошкоджено 3% колосків.

Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки проводять протягом 10-12 днів за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 1-2-х і більше (у посівах твердих і цінних сортів пшениці), на решті посівів за  4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах вирощування зернових колосових культур борошнистою росою на 55-61% обстежених площ уражено 2-15, осередково в Черкаській та Чернівецькій областях 20 та 25% рослин ярих та озимих культур. Септоріозом, гельмінтоспоріозом охоплено 1-18, осередково 26-40% рослин у Волинській, Закарпатській, Львівській, Миколаївській областях. Розвиток кореневих гнилей відмічено на 1-5, макс 10, осередково 29% рослин у господарствах Волинської області. В посівах культури західних, подекуди центральних областей на 3-6, макс. 15% рослин проявився піренофороз. 2-10% рослин хворіють на ринхоспоріоз, буру листкову іржу. На вівсі у Волинській, Закарпатській, Чернігівській областях червоно-бурою плямистістю на 7-37% обстежених площ уражено 5-19% рослин.

Кукурудзу пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідляка. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2-10% рослин. У господарствах Черкаської області на 10% обстежених площ кореневими гнилями уражено до 2% рослин.

Скрізь на 2-15% рослин гороху розвиваються бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, зерноїд, трипси, відмічено літ горохової плодожерки. 1-8, макс. 12% рослин уражено кореневими гнилями, аскохітозом. Осередково у Черкаській та Тернопільській областях від 3 до 8% рослин уражено пероноспорозом.

3-23% рослин сої пошкоджені бульбочковими довгоносиками, попелиця. У Волинській, Київській, Рівненській та Чернівецькій областях 1-4% рослин сої хворіють на бактеріоз, фузаріозну кореневу гниль, септоріоз.

В посівах цукрового буряка продовжують шкодити бурякові довгоносики (звичайний та сірий), личинки бурякової мінуючої мухи, подекуди бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк, гусениці совок. Буряковою листковою попелицею на 25-31% обстежених площ заселено 2-6% рослин. В Івано-Франківській, Сумській, Тернопільській та Черкаській областях 1-5% рослин охоплено коренеїдом. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

У посівах соняшнику продовжує розвиватись та шкодити геліхризова попелиця, яка на 16-28% обстежених площ за чисельності 5-10, макс. 20-50 екз. на рослину (Херсонська обл.) заселила 2-15, макс 20% рослин. Осередково шкодять піщаний мідляк, клопи сліпняки, гусениці лучного метелика, підгризаючих та листогризучих совок. Продовжується живлення сірого бурякового довгоносика, який щільністю 0,1-0,4 екз. на кв.м слабко пошкодив 3-14% рослин (Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська обл.). Погодні умови сприяють розвитку переноспорозу, яким у Вінницькій, Кіровоградській, Луганській та Херсонській областях на 2-8% обстежених площ уражено 1-6% рослин.

Рослини ярого ріпаку пошкоджують ріпакові квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник. У посівах озимого ріпаку продовжують живитися личинки капустяної стучкової галиці, прихованохоботників (стеблового капустяного та насіннєвого), де ними заселено 2-17% рослин у слабкому та середньому ступенях. Капустяною попелицею заселено 1-7% рослин. Альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом охоплено 2-18% рослин, осередково циліндроспоріозом 2-4% рослин (Тернопільська, Черкаська обл.).

В посадках картоплі та інших пасльонових триває живлення імаго та відродження личинок колорадського жука. У Миколаївській області на картоплі відмічено розвиток фітофторозу, в Закарпатській - альтернаріозу. На овочевих культурах шкодять хрестоцвіті блішки, попелиці, білани, гусениці молей, личинки капустяної мухи. Рослинам цибулі шкодять личинки цибулевої мухи, які пошкодили 1-16% рослин (Хмельницька обл.). У приватному секторі Івано-Франківської області розпочалось заселення овочевих культур слимаками.

В неугіддях, лісосмугах, узбіччях доріг степових та лісостепових областей живляться личинки саранових, переважно нестадних видів кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала). Личинки молодших віків чисельністю 0,2-4 екз. на кв.м живляться соковитою рослинністю в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах південних, осередково східних областей. Захист посівів доцільний за чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами.

У Степу, подекуди Лісостепу на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг, осередково на посівах кукурудзи, соняшника триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту становить 1-5, макс. 10 екз. на 10 кроків (Луганська, Херсонська області). В крайових смугах посівів соняшнику в Одеській області гусеницями метелика пошкоджено до 3% рослин.

Повсюди в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці. У південних областях відмічено літ стеблового (кукурудзяного) метелика.

У плодових насадженнях Степу, Закарпатської та Чернівецької областях відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. Скрізь розвиваються та шкодять листогризучі та сисні шкідники. Ними заселено та пошкоджено 2-20, макс. 32% листя. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, кокомікоз, клястероспоріоз. У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), гусениці гронової листокрутки, розвиваються мілдью. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.

В усіх господарствах спеціалістами здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.