Повсюди на полях утворився нерівномірний сніговий покрив різної висоти. У центральних областях під снігом кілька декад поспіль залишається притерта льодяна кірка товщиною до 5 мм.
Агрокліматичні умови та проведенні захисні заходи негативно вплинули на розвиток мишоподібних гризунів. Скрізь відмічається зниження чисельності жилих колоній полівок на посівах озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав. Однак у степових областях осередково обліковували 1-3, макс. 4 колоній на гектар (неугіддя Луганська обл.).
Надалі, за різкого підвищення температури та інтенсивного танення снігу можлива масова гибель гризунів від затоплення. Мишоподібні гризуни дуже чуттєві до переохолодження і намокання (навіть незначне пониження температури до -10°С у вологу погоду викликає у них оціпеніння), тому танення снігу під час відлиги призведе до заливання нір і ходів гризунів а, це відповідно, сприятиме зниженню чисельності їх популяції.
Насіннєвий матеріал ярих зернових та зернобобових культур заражений збудниками альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, бактеріозу, плісені в межах 2-8%. Знаючи видовий склад патогенів які знаходяться на насінні, сільгосптоваровиробники зможуть правильно підібрати протруйники в залежності від спектру їх фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Це можна робити як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб.
Лабораторним аналізом рослин озимої пшениці, жита, ячменю, відібраних з монолітів, виявлено інфекційний запас збудників борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, снігової плісняви. За відновлення вегетації відбуватиметься зараження рослин вищезгаданими хворобами.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав.