У Степу, подекуди Лісостепу за позитивних температур відбулося відновлення весняної вегетації озимих зернових культур, ріпаку та багаторічних трав. У Миколаївській та Одеській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників, спостерігається відновлення живлення личинок хлібного туруна (жужелиці), які за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили 1% рослин. Личинки здебільшого перебувають у другому та третьому віках (47:53%), тому період пошкодження посівів подовжуватиметься. В осередках за наявності 3-4 личинок на кв.м рекомендується проводити обприскування посівів дозволеними інсектицидами.

Агрокліматичні умови звітного періоду в південних та центральних областях, на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита активізували розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, бурої листкової іржі. Збудники вищезазначених хвороб збереглися на 1-8, макс. 14-17% (Київська обл.) рослин, 4-10% обстежених площ. У Волинській, Вінницькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Тернопільській, Черкаській, Хмельницькій областях на 2-8% рослинах озимих зернових відмічають розвиток снігової плісені. Оздоровлення посівів забезпечується через обов’язкове ранньовесняне боронування впоперек рядків та регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів.

У Тернопільській області відмічено початок заселення ріпаку чорним стебловим прихованохоботником. У Кіровоградській, Київській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській областях 1-4% рослин ріпаку уражені пероноспорозом, альтернаріозом, кореневими гнилями та бактеріозом коренів. У Київській області відмічено розвиток снігової плісені. Ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів є ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.

За результатами фітоекспертизи проведеної у Вінницькій, Рівненській областях встановлено, що насіння ярого ячменю уражено збудниками  гельмінтоспоріозу, альтернаріозу в межах 5-16%; насіння сої - аскохітозом та сірою гниллю в межах 2-5%. Інфекційний запас хвороб знешкоджують шляхом проведення передпосівного протруєння насіння дозволеними препаратами.

Повсюди через несприятливі для розвитку мишоподібних гризунів  кліматичні умови (опади, перезволоження, різкі коливання добових температур) їх чисельність зменшилась. У місцях зниженого рельєфу загибель гризунів становить 6-40, макс. 75%. Зокрема, на 10-40% обстежених площ посівів озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких до 3 жилих колоній на гектар. На 18-100% обстежених площ багаторічних трав, садів, неугідь 1-5, осередково 6 жилих колоній на гектар. Попередження пошкодження посівів озимини та обмеження чисельності гризунів (ЕПШ 3-5 і більше жилих колоній на гектарі) здійснюється через затруєння нір дозволеними до використання родентицидами.

У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами зимуючих культур.