Скрізь у посівах озимого ріпаку триває шкідлива діяльність хрестоцвітих блішок та біланів, осередково - несправжніх гусениць ріпакового пильщика, листкоїда, капустяної молі, які в допороговій чисельності пошкодили 1-12% рослин. Осередково, у Миколаївській області 2% рослин ріпаку пошкоджено   піщаним мідляком. У Волинській та Львівській областях у крайових смугах культури 1-15% рослин заселено та пошкоджено білокрилкою, попелицями. Пошкодження рослин стримується токсикацією насіння. У Вінницькій, Київській, Тернопільській областях чорною ніжкою та альтернаріозом уражено до 1% рослин.

Озимий ріпак за наявності 3-5 блішок на кв.м, за теплої сонячної погоди захищають препаратами на основі діючих речовин циперметрину, дельтаметріну, тіаклоприду, хлорпірифосу. За появи симптомів борошнистої роси, альтернаріозу, сірої гнилі, фомозу рослини обробляють дозволеними фунгіцидами.

На падалиці зернових, злакових бур’янах триває живлення хлібної жужелиці (0,2-1, макс. 3 екз. на кв.м), жуки відкладають яйця, у Степу відмічається відродження личинок. Погодні умови не сприяють розвитку фітофага, відсутність опадів та низька вологість ґрунту погіршують життєдіяльність жужелиці. Також на падалиці зернових культур, розвиваються шведські, гессенська, інші злакові мухи, цикадки, попелиці, із хвороб проявились - борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз, які є джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2017 року.

Обмеження чисельності й шкідливості хлібного туруна, підгризаючих совок, інших ґрунтових фітофагів досягається поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Вищевказані фітофаги за появи сходів озимих зернових можуть завдавати шкоди посівам.

На більшості площ кукурудзи 2-20% рослин, 3-10% качанів пошкоджені гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика. Гусениці шкідника закінчують живлення та опускаються на зимівлю у нижню частину стебла рослини. Гусениці другої генерації стеблового метелика розвиваються на диких товстостеблих рослинах і на зрошувальних полях. У Степу на качанах кукурудзи пізнього посіву доживлюються гусениці бавовникової совки. В осередках Тернопільської області 2-8% кукурудзи пошкоджено західним кукурудзяним жуком.

Пухирчасту та летючу сажки виявляли на 2-5% рослин. У Кіровоградській та Тернопільській областей на пізніх посівах 2-16% рослин уражено кореневими гнилями. Фузаріозом (Кіровоградська, Чернівецька обл.), сірою гниллю охоплено 1-5% качанів кукурудзи. Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб. Для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими пліснявими грибами рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.

Подекуди на цукрових буряках живляться гусениці листогризучих совок, амарантовий стеблоїд, кореневі попелиці, мінуючи молі. Осередково гусениці озимої совки, личинки травневих хрущів пошкодили  3-8% коренеплодів. Посіви цукрових буряків продовжують хворіти на церкоспороз, борошнисту росу, рамуляріоз, фомоз, зональну плямистість, вірусну мозаїку, якими уражено 3-22% рослин. Скрізь виявляють звичайну паршу, хвостову гниль, дуплистість.

На незібраних площах пізніх посівів соняшнику поширення мають гнилі (біла, сіра), пероноспороз, фомоз, іржа, фомопсис. У Степу на пізніх посівах соняшнику триває живлення соняшникової вогнівки, осередково гусениць листогризучих совок, подекуди личинок соняшникової шипоноски та соняшникового вусача. В господарствах Запорізької та Донецької областей на рослинах паразитує соняшниковий вовчок .

5-17% рослин капусти пізніх сортів пошкоджують гусениці біланів, капустяної совки, капустяної молі, попелиці та інші фітофаги. Судинний та слизовий бактеріози, фомоз відмічені в усіх зонах вирощування культури на 3-18% рослин.

При обстежені пізніх сортів яблуні виявлені гусениці яблуневої плодожерки, кліщі, попелиці, поодинокі гусениці білана жилкуватого та золотогуза, молі. Плодові насадження уражені паршею, плодовою гниллю. На черешні, вишні виявляли кокомікоз і клястероспоріоз, сливі – полістігмоз.

Скрізь на стерні, багаторічних травах, просапних культурах, неорних землях розвиваються та шкодять мишоподібні гризуни за чисельності 1-3, макс. 6 (неугіддя Луганська обл.) колоній на гектарі. В подальшому чисельність та шкідливість гризунів може зростати в озимині, за рахунок міграції їх із площ пізніх просапних культур, де після збирання і зяблевої оранки створюватимуться несприятливі умови.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.