Посіви озимої пшениці степових та лісостепових областей заселяють та пошкоджують хлібні клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, які за чисельності 0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м (Херсонська обл.) на 14-20% площ відкладають яйця. Фітофаги пошкодили 0,8-5, в осередках підвищеної чисельності до 23% рослин. Поряд з цим у посівах озимих та ярих зернових культур масово розвиваються злакові попелиці, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, злакові мухи, які також негативно впливають на формування майбутнього врожаю зерна. Хімічний захист зернових від хлібних клопів регулює чисельність супутніх шкідників до порогової чисельності.

Обстеженнями виявлено повсюди захворюваність рослин зернових культур на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, гельмінтоспоріоз, осередково кореневі гнилі, піренофороз. Хворіють 1-18, макс. до 35% рослин (септоріоз – Миколаївська обл.) на 4-22, макс. 50% площ. Ефективно оздоровлювати посіви рекомендованими фунгіцидами, ефективність яких вища за ранкових та вечірніх обробок.

У посівах гороху спостерігається розвиток і шкідливість бульбочкових довгоносиків, горохової попелиці, трипса, у плантаціях сої – живлення бульбочкових довгоносиків, дротяників.

Триває пошкодження цукрових буряків звичайним та сірим буряковими довгоносиками, які за чисельності 0,1-0,2 екз. на кв.м пошкодили 1-6% рослин у слабкому та середньому ступенях (Вінницька, Сумська, Полтавська, Черкаська обл.). Також відмічається заселення посівів культури буряковими блішками, крихітками, щитоносками, мінуючими мухами. На коренеїд хворіє 1% рослин, розвиток якого обмежують через міжрядні рихлення.

В озимому ріпаку шкодять ріпаковий квіткоїд, хрестоцвіті клопи, на окремих площах жуки оленки волохатої, личинки прихованохоботників, капустяної стручкової галиці. На 1-10% рослин відмічається незначне ураження пероноспорозом, фомозом, бактеріозом коренів. У посівах ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки 2-5 екз. на кв.м, які пошкодили 5-10, в слабкому ступені, яких знешкоджують дозволеними до використання інсектицидами.

Соняшник пошкоджують піщаний мідляк, сірий буряковий довгоносики, дротяники та несправжні дротяники.

Захист плодових та виноградних насаджень від яблуневої плодожерки, молі, попелиці, кліщів, вишневої мухи, гронової  листокрутки та борошнистої роси, моніліозу, мілдью здійснюють відповідно до діючих систем захисту рослин рекомендованими сумішами пестицидів.

В неугіддях, лісосмугах, узбіччях доріг степових областей виявляються личинки саранових, переважно нестадних видів чисельністю 0,2-1 екз. на кв.м (Луганська обл.). В осередках вказаних стацій Херсонської області обліковують поодинокі личинки італійського пруса, які живляться бур’янами. Захист посівів дозволеними до використання інсектицидами доцільний за чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових та               2-5 екз. італійського пруса.

У поточному році, за умов жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С і низької вологозабезпеченості) і беручи до уваги те, що масові розмноження стадних видів саранових відбуваються зазвичай після 2-3 жарких і сухих років, можлива поява осередків скупчення шкідника. Тому, виникає необхідність контролю за місцями перезимівлі шкідника.

В Луганській, Одеській, Херсонській та Черкаській областях в агроценозах відмічається літ лучного метелика інтенсивністю 1-2 екз. на                 10 кроків. Повсюди в посівах відмічено літ метеликів листогризучих (капустяна, совка-гамма, ін.), а в степових та лісостепових областях ще й підгризаючих совок (озимої, окличної) для обмеження чисельності яких слід використовувати яйцеїда – трихограму.

    В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.