Cкрізь у посівах зернових колосових культур розвиваються та шкодять хлібні клопи, жуки, жужелиця, п’явиці, злакові попелиці, пшеничний трипс, подекуди стебловий хлібний пильщик. Клоп шкідлива черепашка розмножується та шкодить на озимих та ярих зернових колосових культурах. Повсюди відмічається масове відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які за середньої чисельності 0,3-2, макс. 4-7 у Миколаївській, Харківській, Херсонській областях, в осередках Запорізької до 15 екз. на кв.м пошкодили 2-11% рослин на 20-65% обстежених площ. Личинки здебільшого знаходяться в першому-третьому. Осередково в господарствах Миколаївської області на 5% обстежених посівах озимої пшениці розвиваються та шкодять гусениці звичайної зернової совки (0,5 екз. на кв.м).

Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 1-2 і більше (у посівах твердих і цінних сортів пшениці), на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м. Обприскування слід провести за 10-12 днів до окрилення клопів. Ці обробки ефективно регулюватимуть чисельність супутніх вищевказаних шкідників зернового поля та хлібних жуків і жужелиці, що харчуватимуться на колосі. В разі запізнення з обробкою або не проведення їх існує реальна загроза зниження маси та якості зерна.

Повсюди агрокліматичні умови звітного періоду сприяли подальшому розвитку та поширенню грибкових хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур. Борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, темно-бурою плямистістю, гельмінтоспоріозом, подекуди ринхоспоріозом, піренофорозом, іншими плямистостями, кореневими гнилями охоплено 5-32, осередково гельмінтоспоріозом 42% рослин (Волинська, Закарпатська обл.). Візуальні ознаки (білоколосість) відмічена на 1,5-5% рослин озимої пшениці (Миколаївська обл.).

Склалися сприятливі погодні умови для розвитку хвороб на колосі. В окремих господарствах Закарпатської, Львівської, Одеської, Чернівецької областей фузаріозом та септоріозом уражено 0,3-4, макс. 7% колосся. Захворювання спостерігається насамперед на загущених посівах полів зернових культур, які вирощуються по стерньовим попередникам. Високопродуктивні посіви в період цвітіння – початок формування зерна проти вищевказаних хвороб оздоровлюють дозволеними до використання фунгіцидами відповідного спектру дії.

На кукурудзі шкодять хлібні блішки (пізні строки посіву), попелиці, гусениці листогризучих совок. У Лісостепу та Степу триває, у Поліссі розпочався літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1-3 метелика на світло пастки. У Одеській області ним пошкоджено 1% рослин. У Полтавській області на 2% рослин виявлено розвиток гельмінтоспоріозу.

Скрізь 3-14% гороху пошкоджують зерноїд, попелиця, трипс, комарик, личинки бульбочкових довгоносиків. У посівах сої розвиваються попелиці, трипси, гусениці совоки-гамма, чортополохівки, якими пошкоджено 2-14% рослин. Скрізь аскохітозом, бактеріозом, септоріозом уражено 1-5, макс. 11% рослин гороху та сої, пероноспорозом до 15%.  На багаторічних травах продовжують свій розвиток і шкідливість насіннєїд – апіон, попелиці, гусениці совки – гамми.

У посівах озимого ріпаку альтернаріозом уражено 3-8% стручків, пероноспорозом, фомозом 3-6% рослин. Личинками капустяної стручкової галиці заселено 2-6% рослин та пошкоджено до 15% стручків за чисельності 3-8, макс. 16 екз. у кожному. Посіви ярого ріпаку заселяє ріпаковий квіткоїд, осередково відмічається шкідливість хрестоцвітих блішок, ріпакових клопів, прихованохоботників. Осередково відмічається шкідливість хрестоцвітих блішок, ріпакових клопів, прихованохоботників. Переноспорозом уражено 2% ярого ріпаку.

У посівах соняшнику продовжують розвиватись та шкодити геліхризова попелиця, трипси, якими заселено 4-15, макс. 26% рослин (Запорозька, Херсонська обл.). Подекуди відмічають шкідливість клопів, гусениць совок, у Степу - лучного метелика. Пероноспорозом, фомозом уражено 2-8% рослин, осередково іржею, кореневими гнилями до 7% рослин.

Рослини цукрових буряків продовжують заселяти бурякова листкова попелиця, подекуди щитоноски, мінуючі мухи, гусениці листогризучих совок, якими пошкоджено 2-5% рослин. У посівах кормових та столових буряків до 6% рослин уражені церкоспорозом.

Скрізь у посадках картоплі, томатів розвивається та шкодить колорадський жук, у західних областях - попелиці. Повсюди фітофторозом та альтернаріозом уражено 1-5% рослин картоплі та томатів. У Херсонській області на томатах виявлено розвиток бактеріальної плямистості, осередково у Закарпатській - септоріозу. На огірках виявлено розвиток антракнозу та пероноспорозу. Всюди на капусті розвиваються та шкодять гусениці капустяних біланів, молі, совок, попелиця. Триває живлення капустяної, морквяної, цибулевої мух, цибулевого прихованохоботника. На овочевих культурах проводяться обробітки дозволеними фунгіцидами та біопрепаратами. Продовжується також розвиток шкідників у посадках овочевих культур. У присадибному секторі Закарпатської, Івано-Франківської областей 2-10% капусти пошкоджено слимаками та осередково почалось заселення білокрилкою.

У плодових насадженнях триває живлення гусениць яблуневої плодожерки, якою пошкоджено 1-3% плодів. Повсюди шкодять сисні шкідниками (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки), гусениці яблуневої молі. На вишні та черешні масово розвиваються та шкодять попелиці та личинки вишневої мухи. Із хвороб на яблуні відмічають паршу, борошнисту росу, у Вінницькій області на груші – іржу. На кісточкових – кокомікоз, клястероспоріоз, моніліоз. На ранніх сортах черешні осередково відмічено розвиток плодової гнилі. У виноградниках розвиваються та шкодять гусениці гронової листокрутки, кліщі, з хвороб поширюються мілдью та оїдіум. У господарствах проводять обробітки фунгіцидами, за потреби – інсектицидами.

У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває живлення личинок нестадних саранових за чисельності 0,2-6 та італійського пруса  0,2-1 екз. на кв.м у Запорізькій, Одеській, Херсонській областях. За чисельності 10-15 личинок на кв.м нестадних саранових, 2-5 екз. на кв.м італійського пруса доцільно проводити захист посівів дозволеними до використання препаратами.

У Степу та Лісостепу в крайових смугах кукурудзи, соняшника, сої, багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-4 екз. на 10 кроків. У місцях резервації в Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Херсонській областях обліковують 0,5-1 гусеницями на кв.м. Осередково з країв посівів пошкоджено 1-3% кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав і овочів (Луганська, Кіровоградська, Одеська обл.).

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.