Бджоли — індикатор стану полів: Держпродспоживслужба Черкащини про безпечне застосування пестицидів
Питання запобігання отруєнню бджіл засобами захисту рослин (ЗЗР) щороку постає особливо гостро з початком весняно-польових робіт. Ця проблема потребує комплексного підходу, суворого дотримання законодавства та взаєморозуміння між аграріями і пасічниками.
Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області постійно проводить роз’яснювальну роботу в цьому напрямку. Сьогодні про шляхи вирішення конфліктних ситуацій та збереження бджільництва ми спілкуємося з людиною, яка знає проблему зсередини, — Миколою Маціпурою, провідним спеціалістом відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області.
«За фахом я агроном. Понад 20 років працював головним агрономом в одному з господарств району, тривалий час очолював інспекцію захисту рослин колишнього Жашківського району. Після реорганізації і до сьогодні працюю провідним фахівцем відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області», — говорить він.
За словами фахівця, однією з головних причин масових випадків загибелі бджіл є порушення технології застосування засобів захисту рослин. Найбільше проблем виникає під час обробітку полів у період цвітіння культур.
«Зараз найбільше проблем виникає через обробітки полів під час цвітіння — наприклад, коли ріпак обробляють для знищення ріпакового квіткоїда. Але якби агроном провів два своєчасні обробітки проти комплексу шкідників ще до початку цвітіння, то під час появи квітів шкідники не досягли б економічного порогу шкодочинності і застосовувати інсектициди вже не було б потреби. Тим паче, коли частина квіток ріпаку розкрилася, квіткоїд уже не прогризає бутон, а вільно поїдає пилок, певною мірою навіть допомагаючи бджолам у запиленні», — пояснює Микола Маціпура.
Він наголошує, що для збереження комах-запилювачів аграріям необхідно суворо дотримуватися правил застосування засобів захисту рослин.
«Обробки слід проводити суворо відповідно до інструкцій — у вечірні години. Роботи потрібно розпочинати одразу після того, як бджоли припиняють літати за взятком, і завершувати до опівночі. За цей час до ранку пестицид частково розкладається та випаровується. Відповідно, коли вранці бджоли вилітають на поле, концентрація препарату вже не становить для них смертельної небезпеки», — зазначає фахівець.
За його словами, на популяцію бджіл також впливають сучасні тенденції в агровиробництві — інтенсивне використання пестицидів та зміни у селекції культур.
«Останніми десятиліттями обсяги використання пестицидів та агрохімікатів значно зросли. Навіть кукурудзу, на якій раніше інсектициди майже не застосовувалися, сьогодні доводиться обробляти через поширення західного кукурудзяного жука. Крім того, використання самозапильних сортів і гібридів перехреснозапильних культур — соняшнику, ріпаку, гречки — поступово зменшує роль бджіл у запиленні», — говорить він.
Микола Маціпура переконаний, що бджоли є важливим індикатором стану агроекосистем.
«Бджоли — це найкращий індикатор стану наших ґрунтів. Коли я працював агрономом, для отримання хорошого врожаю гречки спеціально шукав ділянку, де хоча б 1-2 роки не застосовувалися пестициди. Адже врожай гречки залежить не так від кількості добрив, як від того, чи полетять туди бджоли. Часто буває, що поле цвіте, а бджіл немає, бо вони відчувають «хімію» в ґрунті і просто оминають такі площі», — ділиться досвідом спеціаліст.
Фахівець також радить активніше впроваджувати агротехнічні та біологічні методи захисту рослин.
«Свого часу мені вдавалося вирощувати соняшник без застосування гербіцидів. Завдяки правильній глибині посіву, оптимальній густоті та своєчасному боронуванню бур’яни просто не мали шансів домінувати у посівах», — зазначає він.
На думку Миколи Маціпури, важливу роль у збереженні бджіл можуть відігравати і самі пасічники.
«Бджолярі також повинні проявляти ініціативу. Наприклад, ми з друзями висадили близько шести гектарів акацієвого лісу неподалік від села. Завдяки цьому бджолам не потрібно летіти за медозбором через оброблювані поля, що суттєво зменшує ризики отруєння», — розповідає він.
Корисною практикою фахівець вважає і висівання медоносних культур на присадибних ділянках.
«Я раджу людям половину городу засівати фацелією як сидератом. У виграші залишаються всі: пасічники отримують чудову медоносну базу просто в межах населеного пункту, а господарі — природне збагачення ґрунту», — говорить Микола Маціпура.
Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області наголошує: лише відповідальне ставлення аграріїв до застосування засобів захисту рослин та постійна комунікація з пасічниками є запорукою збереження бджіл, підтримання екологічного балансу та сталого розвитку аграрного сектору.
