Про шкодочинність, поширення на Чернігівщині борщівника Сосновського та методи боротьби з ним йшла мова під час ефіру на радіо «Чернігівська хвиля», участь у якому взяла заступниця начальника відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в області Наталія Дмитренко.

Борщівник Сосновського – отруйний, може завдавати опіки, викликає задуху. Боротися з ним доволі складно, адже він досить морозостійкий, має стрижневу глибоку кореневу  систему, а тому вивести його проблематично.

За словами Наталії Дмитренко, рослина вкрай небезпечна для людей, і особливо для дітей.

«Якщо ця рослина потрапить до рота дитини, то може викликати набряк у ротовій порожнині та органах дихання, і дитина задихнеться від нестачі кисню», - зазначила представниця Держпродспоживслужби.

Разом з тим вона розповіла про те, що борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру людини. Прозорий водянистий сік рослини (він є у всіх частинах – в листі, стеблах, коренях, плодах) багатий на фотоактивні сполуки - фурокумарини. При контакті зі шкірою вони викликають малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового, зокрема сонячного, випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Також сік борщівника Сосновського (при відсутності фотоактивації) може проявляти генотоксичну активність як для рослин, так і для людини. Рівень мутагенного ефекту класифікується як сильний, ступінь мутагенного ефекту прямо пропорційний його дозі..

Якщо ж сік рослини потрапив на шкіру людини, то відразу ж після контакту з ним необхідно захистити уражені ділянки від сонячних променів мінімум на дві доби, ретельно промити уражені місця водою з густою мильною піною (20-30 хв.), промити (не протерти!!!) спиртом або слабким розчином марганцівки, обробити будь-яким засобом, що традиційно призначають при опіках («Пантенол») та прийняти протиалергічний засіб.

Також акцентувалась увага на високій конкурентоспроможності борщівника Сосновського. Рослина створює навколо себе особливу зону, навколо неї не росте навіть дерен. Це пов'язано з тим, що насіння борщівника містить ефіро-олійні речовини і смоли, які, потрапляючи із насінням на поверхню ґрунту, затримують проростання насіння інших видів рослин і цим забезпечують захист проростків борщівника.

Та попри всі небезпеки борщівник Сосновського не належить до карантинних рослин.

Борщівник Сосновського поширений на території Чернігівського, Ніжинського, Корюківського та Новгород-Сіверського районів.

Враховуючи темпи розповсюдження та загрозу, яку створює борщівник Сосновського для здоров’я людини після безпосереднього контакту, шкоду, завдану сільському господарству і довкіллю, його неодмінно потрібно знищувати та зупиняти поширення. Зволікання у цьому напрямку призведе до значних економічних збитків.

Наталія Дмитренко також наголосила, що боротися з цією небезпечною рослиною необхідно спільними зусиллями органів місцевої влади, суб’єктів господарювання і громадян. Для цього слід використовувати комплекс таких заходів, як механічний (скошування до початку цвітіння), агротехнічний (засівання враженої ділянки газонною травою, використання геополотна) і хімічний (застосовування гербіциду при формуванні першої розетки листя).

https://www.youtube.com/watch?v=CfTZgGsaEms&ab_channel=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2