У Степу, Лісостепу та Закарпатті в посівах озимих зернових колосових культур, розміщених після стерньових попередників, тривало мало інтенсивне живлення личинок хлібної жужелиці (туруна), які в чисельності 0,5-3, макс. у вогнищах Херсонської області до 4 екз. на кв. м пошкодили до 3% рослин. Гусениці озимої совки, які перебувають здебільшого в ІУ-УІ віках, за чисельності 0,2-2 екз. на кв. м доживлюються на озимих культурах та відходять у нижні шари ґрунту на зимівлю.

Проти зазначених шкідників за надпорогової чисельності та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фази сходи - початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними препаратами.

Повсюди у посівах озимих культур відмічали розвиток та поширення хвороб. Борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями, бурою листковою іржею охоплено 1-5, макс. 14% рослин (Київська, Полтавська обл.). Осередково на перезволожених ділянках у господарствах Полтавської області відмічено розвиток бактеріозу, яким уражено до 2% рослин озимої пшениці. Скрізь на ранніх посівах озимого ячменю гельмінтоспоріозом уражено до 2% рослин культури, у Львівській області 1% рослин уражено ринхоспоріозом.

У лісостепових та поліських областях на озимому ріпаку відмічено розвиток пероноспорозу, борошнистї роси, альтернаріозу та фомозу, якими охоплено 2-10% рослин.

Повсюди відмічається активне переселення мишоподібних гризунів на посіви озимих пшениці, ячменю, де на 6-47% обстежених площ обліковують 1-3, осередково у Чернівецькій 5 жилих колоній на гектар. На 4-70% обстежених площ озимого ріпаку обліковують 0,5-4 жилих колоній на га. На багаторічних травах скрізь ураховується 1-5, макс. 7-10 жилих колоній на гектар.

Захисні заходи в озимих культурах та інших стаціях слід проводити за наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі, для чого слід використовувати родентициди згідно переліку пестицидів та залежно від видового складу гризунів.

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.