Скрізь на кукурудзі, просі та інших крупностеблових культурах завершується розвиток І покоління стеблового (кукурудзяного) метелика. У Степу триває слабкий літ, яйцекладка та відродження гусениць ІІ покоління. Гусениці пошкодили 3-20, макс. 25% (Сумська обл.) рослин, 2-15% качанів та 3% проса. Скрізь гусеницями бавовникової совки пошкоджено 1-12%  качанів кукурудзи.

На полях кукурудзи пухирчастою та летучою сажками, іржею уражено 1-8, гельмінтоспоріозом 6-35% рослин (Київська, Полтавська обл.). В усіх областях відмічають розвиток фузаріозу на 1-5% качанів, 1-3% бактеріоз, у Волинській, Кіровоградській областях біль качанів та череззерницю. Низький зріз стебла при збиранні, подрібненні і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб.

На полях під озимину, на просапних культурах, триває літ метеликів ІІ-го покоління озимої совки, відкладання ними яєць. Відродження та живлення гусениць переважно в допороговій чисельності. У степових та лісостепових областях на падалиці озимої пшениці відмічається  вихід з літньої діапаузи хлібної жужелиці, чисельеностю 0,5-1 екз. на кв. м. При випаданні помірних опадів ймовірне збільшення чисельності та ареалу заселення шкідником. У разі сівби озимих зернових культур, по стерньовим попередникам, збереження сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок, личинок ґрунтоживучих шкідників, які можуть спричинити зрідження рослин, досягається передпосівною обробкою насіння дозволеними пестицидами.

На сходах падалиці зернових культур повсюди розвиваються шведські, гессенська, інші злакові мухи, цикадки. Осередково відмічено прояв гельмінтоспоріозу на падалиці. З появою сходів озимих зернових вищезазначені шкідники завдаватимуть шкоди посівам, за достатніх теплої та вологої погоди  можливі осередки значних пошкоджень рослин, де виникатиме необхідність в крайових або суцільних обробках інсектицидами.

Фітосанітарною експертизою посівного матеріалу, зокрема озимих пшениці та ячменю повсюдно виявлено ураження його збудниками фузаріозу, альтернаріозу, бактеріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, різними видами плісені, в межах 1-9, макс. 25% (гельмінтоспоріоз), що потребує обов’язкового протруювання препаратами на основі на основі діючих речовин: карбендазим, флутріафол, імідоклопрід, беноміл, та інші. Ефективність цього заходу в значній мірі залежатиме від правильно підібраного протруйника. Системні протруйники краще використовувати безпосередньо перед посівом.

Скрізь посіви озимого ріпаку з країв полів заселяють хрестоцвіті блішки, які за чисельності 0,2-3 екз. на кв.м слабко пошкодили  1-8% рослин. Подекуди відмічається літ ріпакового пильщика, яйцекладка совки-гама, біланів. Чисельність фітофага контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами.

Повсюди в посівах сої завершується розвиток павутинного кліща, попелиць, клопів, акацієвої вогнівки, якими заселено та пошкоджено 4-36, макс. 60% рослин. Відмічали поширення аскохітозу, церкоспорозу, пероноспорозу, септоріозу, антракнозу, альтернаріозу, якими охоплено 3-18% рослин, 2-20% (пероноспороз, септоріоз, бактеріоз) бобів. Осередково на посівах сої розвивається бактеріальний опік, жовта мозаїка, іржа.

У посівах цукрових буряків продовжується живлення личинок бурякових довгоносиків, щитоносок, мінуючої мухи, листкової попелиці, осередково листогризучі та підгризаючі совки. Церкоспорозом, фомозом, рамуляріозом, бактеріальною плямистістю, жовтяницею уражено 2-36% рослин, 1-4% коренеплодів уражено хворобами.

Подекуди в степових областях на пізніх посівах соняшнику продовжується живлення гусениць люцернової, бавовникової совки, лучного метелика, соняшникової шипоноски, вогнівки, клопів, цикадок, якими пошкоджено в середньому 5-14% рослин. З хвороб поширення мають сіра гниль, іржа, фомоз, пероноспороз, септоріоз, альтернаріоз,  осередково фомопсис та чорна плямистість.

Повсюди на 3-20% капусти пізніх строків дозрівання виявляють капустяних попелиць, блішок, гусениць совок, біланів, молі. Місцями у господарствах  Полісся виявляють білокрилку. Комплексом хвороб уражено 4-12% рослини капусти. На томатах розвиваються альтернаріоз, фітофтороз, септоріоз, верхівкова гниль, чорна бактеріальна плямистість плодів.

У садах шкодять гусениці яблуневої плодожерки та сисні шкідники. Повсюди виявляють паршу листя та плодів, продовжується розвиток плодової гнилі.

У степу триває літ лучного метелика  третього покоління, інтенсивністю 1-2, макс.10 (Донецька обл.) екз. на 10 кроків. На багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи доживлюються гусениці фітофага другого покоління.

Повсюди на падалиці зернових, багаторічних травах спостерігається заселення мишоподібними гризунами в чисельності 0,5-4 жилих колоній на гектар. У зв’язку з посушливими погодними умовами та недостатньою кормовою базою в неугіддях, мишоподібні гризуни осередково пошкоджують коренеплоди буряків, моркви та картоплю. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.