У посівах зернової кукурудзи гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика пошкодили 2-18, осередково до 32% (Черкаська обл.) рослин та 1-12% початків культури за чисельності 1-2 гусениці на кожну. В південних областях триває літ, відкладання яєць третього покоління бавовникової совки, якою вже пошкоджено 3-18% качанів. Попелицями, цикадками, павутинним кліщем заселено 5-30% рослин кукурудзи. Гельмінто-споріозом охоплено 2-49%, пухирчастою та летучою сажками 1-6%, іржею 2-13% рослин культури. Повсюди відмічають череззерницю качанів, на 1-3, осередково 18% (Кіровоградська обл.) качанів відмічають прояв фузаріозу, сірої гнилі та бактеріозу.

Насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене збудниками хвороб, зокрема фузаріозу, септоріозу, оливкової плісені, сажками, бактеріозу, альтернаріозу, іншими. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи.

У посівах сої рослинам завдавають шкоди павутинний кліщ, трипси, гусениці акацієвої вогнівки, листогризучих совок (бавовникова, гамма), осередково лучного метелика, із хвороб аскохітоз, септоріоз, церкоспороз, біла гниль, антракноз, аскохітоз, осередково бактеріальний опік, жовта мозаїка, іржа.

У посівах цукрових буряків продовжується живлення личинок бурякових довгоносиків, щитоносок, мінуючої мухи, листкової попелиці, якими заселено та пошкоджено 5-10% рослин. Церкоспорозом, фомозом, рамуляріозом, бактеріальною плямистістю, жовтяницею уражено 2-15, осередково 22% (церкоспороз, Миколаївська, Черкаська обл.) рослин.                    На 0,5-2% коренеплодів виявлено фузаріозну, буру, хвостову гнилі, звичайну паршу, дуплистість.

У посівах соняшника продовжують живлення попелиці, цикадки клопи, соняшникова вогнівка та шкідники стебел – соняшникова шипоноска, вусач. У Тернопільській області стебловим (кукурудзяним) метеликом пошкоджено 14-18% рослин культури. Шкодочинність фітофагів зменшується через засихання листків і дозрівання культури. Із хвороб рослини соняшника уражені фомозом, сірою та білою гнилями, іржею, пероноспорозом, альтернаріозом. У господарствах Миколаївської та Рівненської областей 2-11, макс. 30% (Миколаївська обл.) рослин уражено фомопсисом. В осередках Дніпропетровської, Запорізької областей на корінні 2-6, макс. 16% рослин паразитує соняшниковий вовчок за щільності 1-7, макс. 13 екз. на кожному.

Скрізь на 3-18% капусти пізніх строків дозрівання виявляють капустяних попелиць, блішок, гусениць совок, біланів, молі. Осередково у господарствах Волинської та Рівненської областей виявляють білокрилку, якою заселено та пошкоджено 2-30%. Комплексом хвороб уражено 4-12% рослини. На томатах подальшого розвитку набули альтернаріоз, фітофтороз, септоріоз, верхівкова гниль, чорна бактеріальна плямистість плодів, якими уражено 1-23% плодів.

У садах шкодять гусениці яблуневої плодожерки та сисні шкідники. Повсюди виявляють паршу листя та плодів (4-23%), продовжується розвиток плодової гнилі (3-20% плодів). У плантаціях виноградників не значний прояв має оїдіум, чорна та сіра гнилі, мільдью. Осередково продовжують шкодити гронова листокрутка, виноградний зудень.

Триває літ метеликів ІІ-ІІІ покоління підгризаючих та листогризучих совок. Гусеницями бавовникової совки та карадринної у південних областях пошкоджено 3-15% плодів томатів. На технічних культурах, багаторічних травах гусениці листогризучих совок живляться на 2-18, подекуди 30-56% рослин (соняшник, соя Запорізька обл.).

У степових областях, в зв'язку з перепадами температурами повітря, низькою відносною вологістю та дефіциту опадів, спостерігається всихання квітучої нектароносної рослинності, що негативно вливає на повноцінну життєдіяльність лучного метелика третього покоління (Херсонська обл.). Інтенсивність льоту метеликів становить 1-3, макс. 10 екз. на 10 кроків (Донецька обл.).

Скрізь мишоподібні гризуни розвиваються в багаторічних травах, на стерні, обочинах доріг (1-4 колонії на гектар), звідки мігрують у посіви просапних культур, падалицю озимих зернових та ріпаку.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.